Історія Естонії

Розрізнені племена естів, які населяють територію сучасної Е., займалися головним чином землеробством, скотарством і рибальством. Просування німців у східному напрямку в 12 в. вплинуло на долю естонців, в 13-16 ст. їхні землі були завойовані німецькими крестоносцаміі і включені до Лівонії. Південна частина країни в 1224 була розділена між Лівонським орденом, дерптського і Езельском єпископами, північна в 1238-1346 належала Данії. У країні панували тевтонські лицарі, землевласницька аристократія і місцеві єпископи католицької церкви, яких підтримували міські торговці. В результаті війни (1558-83) Лівонський орден розпався: північна частина Е. опинилася під владою шведів, південна – Речі Посполитої. Острів Сааремаа залишився у Данії. З 1645 вся територія Е. увійшла до складу Швеції. В поч. 18 в. інтереси Росії в Балтійському регіоні зіткнулися з інтересами Швеції. Після поразки Швеції в Північній війні (1700-21) Е. була приєднана до Росії і поділена на дві губернії. Естлянская губернія була утворена на території північної Е., а південна частина (Пярну, Вільянді і Тарту) увійшла до Ліфляндську губернію. Під впливом подій Лютневої революції 1917 в Талліні та інших містах були створені Ради робітничих і солдатських депутатів. У квітні 1917 естонські землі стали автономною провінцією. Перші вибори в естонський парламент відбулися 7-8 липня 1917. Губернський Земський рада 24 лютого 1918 оголосив про незалежність Е. Що увійшли частини Червоної армії і естонських стрільців сприяли проголошенню 29 листопада 1918 Естонської радянської республіки (Естляндськой трудової комуни), яка проіснувала до 5 червня 1919 , а 19 травня 1919 Установчі збори проголосили утворення незалежної Естонської республіки. 2 лютого 1920 був підписаний мирний договір з РРФСР. У 1934 був здійснений державний переворот, встановилася диктатура, був розпущений парламент і заборонені політичні партії.

28 вересня 1939 Е. і СРСР підписали договір про взаємну допомогу, який передбачав розміщення частини радянських військ на території Е., і 17 червня 1940 у зв’язку із загрозою фашистської агресії вони були введені. 14-15 червня відбулися вибори до Державної думи, а 21 липня 1940 була проголошена Естонська Радянська Соціалістична Республіка, в серпні 1940 вона увійшла до складу СРСР. У 1941-44 Е. була окупована німецько-фашистськими військами. Восени 1944 після важких боїв Е. була звільнена частинами Червоної Армії.
У грудні 1988 був створений Народний фронт Е., а також ряд інших політичних організацій (включаючи Партію незалежності), які висували вимогу відділення від СРСР. У листопаді 1988 Верховна Рада Е. на чолі з комуністами-реформаторами прийняв Декларацію про суверенітет Естонської РСР. 8 травня 1990 була проголошена Естонська Республіка, а 6 вересня 1991 незалежність Е. була визнана Державною радою СРСР.

Посилання на основну публікацію