Ірландія в давнину і середні віки

Історичний розвиток Ірландії багато в чому визначилося її острівним становищем і географічною близькістю з Британією. Перші поселення з’явилися в VIII столітті до нашої ери, коли на острів стали прибувати мисливці і скотарі з Британії і з європейського континенту. У VI столітті до нашої ери Ірландію стали заселяти кельтські племена, що поступово асимілюють докельтське населення. Римська імперія, яка завоювала Британію в I столітті нашої ери, що не поширювала свою владу на Ірландію. Первісний лад мав форму кланової організації, що згодом впливало на розвиток суспільних відносин аж до XIX століття. Процес соціальної диференціації привів вже в перші століття нашої ери до виділення знаті і появи різних категорій залежного населення (в тому числі рабів).

Близько III століття стали складатися невеликі територіальні (спочатку співпадали з клановими) об’єднання (туати) на чолі з ріагамі (королями), на основі яких утворювалися перші держави ранньофеодального типу. У V столітті в Ірландії почалося поширення християнства: в 432 році Святий Патрік прибув з Британії з місіонерською метою. З 795 року Ірландія піддавалася вторгненням норманів (вікінгів), які обклали захоплені землі даниною. Однак місцеве населення чинило опір цим вторгненням. Завершенням тривалої боротьби з завойовниками стала битва при Клонтарфе в 1014 році, в якій здобули перемогу ірландські дружини на чолі з ард-ріагом (верховним королем) Брійаном Бору.

Посилання на основну публікацію