Інтеграційне угруповання країн АСЕАН

Асоціація країн Південно-Східної Азії за останні чотири з лишком десятиліття перетворилася на одну з головних регіональних інтеграційних угруповань і, безумовно, найбільшу в світі серед країн. Весь цей час вона залишалася в центрі загальної уваги через тих гідних подиву темпів зростання та економічних перетворень, які демонстрували вхідні в неї держави. В цілому ці перетворення відповідали тій головній задачі, яку країни – члени АСЕАН з самого початку перед собою поставили, – сприяти соціально-економічному прогресу і підвищенню життєвого рівня своїх народів.

Країнами – засновниками АСЕАН в 1967 р. стали Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни. У 1984 р. до АСЕАН приєднався Бруней. У 1995 р. до її складу увійшов В’єтнам, в 1997 р. були прийняті М’янма і Лаос, в 1999 р. – Камбоджа. Це означає, що АСЕАН нині об’єднує всі 10 країн Південно-Східної Азії, крім Тимору-Лешті та Папуа – Нової Гвінеї (рис. 87). Їх загальна територія становить 4,5 млн км2, а населення – 580 млн чоловік. Отже, за обома цими показниками АСЕАН перевершує Європейський союз.
Дуже важливо підкреслити, що АСЕАН являє собою не тільки економічну, а й політичне угруповання – незважаючи на відмінності політичних режимів входять до неї країн. Саме освіту її в 1967 р. в якійсь мірі стало наслідком «холодної війни» і стратегічної конфронтації двох світових систем і великих держав. У цих умовах країни-засновники спробували захистити себе від політичних та економічних зазіхань і загрози нестабільності. У 1990-х рр.. АСЕАН зробила кілька неординарних політичних акцій: спочатку прийняла в свої ряди колишнього комуністичного супротивника – В’єтнам, потім М’янму з її неспокійним внутрішньополітичним становищем і, нарешті, Камбоджу. Введення в’єтнамських військ в Камбоджу в 1978 р. привів Асоціацію до тривалої політичної боротьби за мирне вирішення камбоджійської проблеми. А після того як цього вдалося домогтися, Камбоджа ще вісім років готувалася до вступу в АСЕАН. Інші політичні завдання АСЕАН – підтримка постійного діалогу та співпраці між членами асоціації, вжиття заходів щодо запобігання не тільки міжнародних, але й внутрішньодержавних конфліктів, вирішення проблем регіональної безпеки дипломатичними шляхами.

І проте ще більше уваги АСЕАН приваблює як економічна угруповання, за короткий час домоглася багатьох, можна сказати, рекордних показників. При цьому її економічний профіль поступово змінювався. З країн-засновників Індонезія, Малайзія, Таїланд і Філіппіни, які володіють великими людськими і природними ресурсами, історично орієнтувалися переважно на первинні галузі економіки – видобуток сировини і сільськогосподарське виробництво, і тільки Сінгапур – на вторинні галузі. Але поступово у всіх цих країнах став відбуватися поворот не просто до галузей вторинного сектора, а й до тих з них, які пов’язані з більш високими технологіями. Потім по цьому ж шляху пішов і В’єтнам. І тільки в маленькому Брунеї основою багатства і благополуччя була і залишається нафтова промисловість.

З плином часу форми економічної інтеграції країн АСЕАН ускладнювалися. У загальних рисах вони вирішили піти шляхом Європейського союзу: від загального ринку до митного союзу і потім до єдиного економічного та валютного простору (але без створення наднаціональних органів, як в ЄС!). На щорічних самітах входять до АСЕАН держав прийнято вже багато відповідних постанов. Однак поки що в основному вирішується завдання створення зони вільної торгівлі (АФТА).

У 2003 р. всі митні тарифи, виключаючи імпортні мита на деякі сільськогосподарські продукти, були знижені максимум до 5%. На другому етапі, до 2010 р., передбачається поширити такий режим і на «аграрний список» країн АСЕАН, а на третьому етапі, до 2015 р., всі мита в торгівлі між країнами повинні бути взагалі скасовані. Втім, Бруней, Індонезія,
Малайзія, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни зобов’язалися зробити це вже в 2010 р.

З географічних позицій не менший інтерес представляють розроблювані країнами АСЕАН проекти виробничого співробітництва, тобто створення спільних виробництв з пайовою участю країн-членів. Прикладом такого роду може служити розпочатий в 1986 р. випуск «асеановского» автомобіля. Його виробляють в Малайзії, але оснащують двигунами японського виробництва.
Фінансово-економічна криза 1997-1998 рр.., Природно, змусив країни АСЕАН внести в свою економічну політику корективи. Адже тільки з червня 1997 р. по початок 1998 р. загальні втрати Південно-Східної Азії, за деякими оцінками, склали 700 млрд дол! На думку аналітиків, в післякризовий період цим країнам необхідно провести серйозні структурні реформи, оздоровити фінансовий сектор, ліквідувати надлишкові виробничі потужності в деяких галузях. Але для всього цього потрібні дуже великі кошти, головними джерелами яких можуть бути лише Міжнародний валютний фонд і США. Така ситуація вже призвела до ще більшого підвищення економічної та політичної ролі США в цьому регіоні.

Не можна не враховувати і те, що країни АСЕАН починають відчувати все більшу конкуренцію з боку Китаю. А також те, що поки ще відмінності в добробуті між ними залишаються надзвичайно великими. Досить сказати, що в Сінгапурі ВВП на душу населення становить 49 тис. дол, а в М’янмі – 1900 дол У 2001 р. країнами АСЕАН був прийнятий спеціальний документ, що передбачає збільшення економічної допомоги чотирьом відстаючим державам – М’янмі, Лаосу, Камбоджі і В’єтнаму .
Ще один важливий напрямок державної політики країн АСЕАН – подальше розширення економічного співробітництва з Китаєм, Японією, Республікою Корея і ширше – з усіма країнами угруповання Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), до складу якої входить і Росія.

На думку вітчизняних економістів, торгово-економічне співробітництво Росії з країнами АСЕАН може успішно розвиватися в двох головних напрямках. По-перше, у видобутку і переробці російського вуглеводневого, рудного і лісової сировини і, по-друге, у справі налагодження в Росії виробництва високоякісних товарів народного споживання, включаючи електроніку та інші вироби тривалого користування, за якими країни АСЕАН займають передові позиції у світі. Сприятливі та перспективи розвитку науково-технічного співробітництва. Вже тепер країни АСЕАН у відносинах з Росією приділяють багато уваги науковим розробкам в галузі енергетики, матеріалознавства, біотехнології, аерокосмічної техніки, медицини, освоєння Світового океану. Росія зацікавлена ??також у залученні інвестицій з країн АСЕАН, в першу чергу в район Сибіру і Далекого Сходу.
Але при цьому країни АСЕАН не хотіли б, щоб асоціація розчинилася в більш великої і потужної АТЕС, а також обзавелася наднаціональними органами, які ущемляли б їх суверенітет.

Можна стверджувати також, що майбутнє країн АСЕАН в чому залежить не тільки від політичної та економічної, а й від демографічної ситуації. Адже, згідно з прогнозами ООН, у 2010 р. чисельність населення десяти країн АСЕАН повинна досягти 620 млн, а в 2025 р. – 750 млн чоловік!

Посилання на основну публікацію