Грузія в складі СРСР

Грузинська Радянська Соціалістична Республіка 21 травня 1921 року уклала договір з РРФСР про військово-господарський союз. Конституція Грузинської РСР була прийнята Першим Всегрузинський з’їздом Рад (25 лютого – 4 березня 1922 роки); тоді ж обраний Центральний виконавчий комітет Рад, який створив уряд Грузії. У липні 1921 року в складі Грузії була утворена Аджарська АРСР (Аджарія приєднана до Росії в 1878 році). Абхазька РСР увійшла до складу Грузії в грудні 1921 року на основі «союзного договору». У квітні 1922 року в складі Грузії створена Південно-Осетинська автономна область.

12 березня 1922 року ГССР увійшла до складу Федеративного Союзу Соціалістичних Радянських Республік Закавказзя (ФСССРЗ), який 13 грудня був перетворений в Закавказскую Соціалістичну Федеративну Радянську Республіку (ЗРФСР). У складі останньої 30 грудня того ж року Грузія увійшла до складу СРСР. 12 грудня 1936 Грузинська РСР стала самостійною союзною республікою в складі СРСР. У цей час першим секретарем КП Грузії був Л. П. Берія (1931-1938 роки). За його ініціативи та за згодою І. В. Сталіна в 1931 році було реалізовано рішення про зниження статусу Абхазької РСР до автономної республіки.

У лютому 1937 на надзвичайному Восьмому Всегрузинський з’їзді Рад прийнята нова конституція Грузинської РСР, згідно з якою вищим органом державної влади в республіці став однопалатний Верховна Рада, що обирається на 4 роки. У Раді Національностей Верховної Ради СРСР Грузинська РСР була представлена ​​32 депутатами, а входили в її склад Абхазька АРСР, Аджарська АРСР і Південно-Осетинська АТ мали самостійне представництво в Раді Національностей: Абхазія і Аджарія – по 11 депутатів, Південна Осетія – 5 депутатів. В цілому органи управління Грузинської РСР функціонували за тією ж схемою, що і в інших радянських республіках.

У роки Великої Вітчизняної війни територія Грузії не була безпосередньо порушена бойовими діями. За офіційною статистикою, майже 20% її населення воювали на фронті, більше половини з них загинули. У 1944 році близько 100 тисяч турків-месхетинців були депортовані з Південної Грузії до Середньої Азії. Депортації в той же період (або трохи пізніше) піддалися також греки, курди, Хемшин, лази та інші. За деякими даними, загальна чисельність депортованих з Грузії перевищила 200 тисяч осіб.

З кінця 1960-х років в Грузії отримала розвиток «тіньова» економіка, що не контрольована владою і сприяла зростанню корупції в республіканських органах влади.

Посилання на основну публікацію