Господарська діяльність та екологічні умови життя Харківщини

Зміна природник компонентів під впливом господарської діяльності людини. Під впливом господарської діяльності відбуваються зміни в навколишньому природному середовищі, які вже не можна виправити та повернути природні системи до первинного стану. Можна лише скорегувати господарську діяльність на цій території. Звичайно, зміни в стані довкілля ми бачимо повсякденно: під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується природний баланс. Наприклад, неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної та вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на кліматичні та гідрологічні умови місцевості, а отже, в остаточному підсумку на умови життя людини.

Оцінка змін природних умов і властивостей ландшафтів внаслідок господарської діяльності необхідна для визначення їх впливу на життя і здоров’я людини. Це дозволяє виділити території зі сприятливими, помірно сприятливими, задовільними, погіршеними, напруженими, катастрофічними умовами проживання населення залежно від гостроти екологічної ситуації.

Основні забруднювачі навколишнього середовища. Одними з основних забруднювачів навколишнього середовища Харківщини зараз є відпрацьовані гази двигунів автомобілів, які містять до 200 різних компонентів, багато з яких токсичні. На стан здоров’я населення впливають оксиди Карбону, Нітроґену та Сульфуру, вуглеводні, сажа, хімічні сполуки важких металів тощо.

Це цікаво

Унаслідок дихання повітрям, яке містить підвищену кількість чадного газу (СО), упродовж навіть 12 хв спостерігаються зміни в роботі головного мозку. Оксиди Нітроґену руйнівно діють на легені людини. Плюмбум уражає всі органи та системи. Сажа, як і будь-яка тверда речовина а дрібнодисперсному стані, зависла s повітрі, подразнює дихальні шляхи людини (до того ж накопичується в організмі), знижує видимість на дорогах, стає переносником попіцикпічних вуглеводнів.

Забруднення атмосфери вихлопними газами автотранспорту є вагомого причиною виникнення злоякісних пухлин у людей.

Значною мірою забрудненню довкілля сприяє хімізація сільського господарства.

Це треба знати

Під хімізацією сільського господарства розуміють комплекс за-ходів^що ґрунтується на досягненні агрохімічної науки та хімічної промисловості й на застосуванні хімічних речовин для збільшення врожайності рослин, покращення властивостей ґрунту та якості сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності тваринництва, захисту корисних організмів від шкідників і хвороб за допомогою пестицидів, а також захисту від несприятливих умов середовища.

Щорічно в ґрунти Харківщини вносять тисячі тонн пестицидів і мінеральних добрив.

Через широке застосування в побуті та на виробництві полімерних матеріалів усе частіше з’являються повідомлення про їх негативний вплив на стан здоров’я людини та соціально-побутового й виробничого середовища. Відчуття дискомфорту, серцево-судинні порушення, приступи бронхіальної астми, алергічні реакції, гіпертензію тощо спостерігають у людей, які в умовах житла тривалий час контактують з полімерними матеріалами.

Значної шкоди навколишньому середовищу завдає різне сміття.

Особливої уваги заслуговує забруднення довкілля радіоактивними речовинами. Людина постійно піддається впливу природного радіоактивного фону, зумовленого космічними променями та випромінюваннями природних радіоактивних речовин, які містяться в гірських породах, ґрунті, воді, повітрі, тканинах рослинних і тваринних організмів.

Основними підприсмствами-забруднювачами в Харківській області є: комплекс біологічної очистки (КБО) “Безлюдівський”, КБО «Диканівський», Зміївська ДРЕС ім. Г. М. Кржижанівського, Первомайське державне підприємство «Хімпром», Печенізький гідровузол (с. Кочеток), Кочетоцьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Донець» (склад хлору, станція з підготовки води для Харкова (с. Кочеток)), виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ізюма, підземне сховище непридатних для застосування пестицидів (смт. Нова Водолага), спецзавод з термічної переробки побутових відходів (Харків), КП «Харківський комбінат упорядкування» (Дергачівський полігон твердих побутових відходів), Балаклійський цементно-шиферний завод «Балцем», ТЕЦ-2 «Есхар», газопромислове управління «Шебелінка-газовидобування», Харківська ТЕЦ-5, харківські заводи «Турбоатом», ім. Мали-шева, «Автрамат», машинобудівний «ФЕД», приладобудівний ім. Т. Г. Шевченка, «Південкабель», «Електроважмаш», тракторний ім. С. Орджонікідзе, коксохімічний, жировий комбинат.

Вплив сільськогосподарської діяльності на довкілля. Утручання людини в природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо.

Для території Харківщини однією з найактуальніших проблем на сьогоднішній день є безповоротна втрата родючих ґрунтів, обумовлена урбанізацією, а також промисловим і тран спорт ним будівництвом. Хоча темпи відведення родючих земель під довгострокове та тимчасове несільськогосподарське використання за останнє десятиріччя в області значно знизились, все ж вони становлять 200-300 га на рік.

Не менш актуальною проблемою є дегуміфікація (зниження вмісту гумусу) ґрунтів. На території Харківської області за останні десятиліття, у результаті сільськогосподарського використання, без належного дотримання агротехнічних норм і правил, утрачено запаси гумусу в середньому на 25-35 % за вмістом та на 15-20 см за потужністю.

Це треба знати

Під екологічним потенціалом розуміють можливість збереження та функціонування природних систем, раціонального використання всіх компонентів біосфери в інтересах людини.

Ресурсний потенціал — це сукупність природних ресурсів території (географічне положення, рельєф, фунти, мінеральні, кліматичні, водні, рослинні ресурси, у тому числі лісові, і тваринні, включаючи рибні”), які можна використати в господарській діяльності.

Утрата природної родючості ґрунтів, знищення екологічного та ресурсного потенціалів є актуальними для всіх без винятку районів області. Важливою проблемою в області є ерозія ґрун тів. На Харківщині налічується близько 1 млн га (45 %) еродо ваних земель, у тому числі близько 850 тис. га (44 %) ріллі. Не зважаючи на активну боротьбу з цим явищем (за період з 1997 по 2002 р. побудовано 61,9 км протиерозійних валів, 24 гідротехнічні споруди, 9 протиерозійних ставків, вирівняно 56,3 га ярів), ерозія ґрунтів все ж таки залишається однією з головних екологічних проблем.

По території Харківської області проходить північна межа району поширення пилових бур. Тому південно-східні райони (Ізюмський, Борівський, Барвінківський, частково Балаклійський) час від часу потерпають від цього несприятливого природного явища. Пилові бурі виникають унаслідок сильних і тривалих вітрів, які видувають верхні шари ґрунту, переважно з ріллі та пасовищ, і переносять пил та пісок на великі відстані.

Окрему групу складають проблеми, пов’язані з порушенням забезпеченості рослин елементами живлення (Нітроґеном, Фосфором, Калієм) та порушенням співвідношення поживних елементів у ґрунті. Один із факторів деградації ґрунтів, актуальним для всієї території Харківської області, є недостатне надходження в ґрунт органічної речовини, оскільки більша її частина вивозиться з полів разом з урожаєм.

Тверді побутові відходи (ТПВ) є одним із небезпечних джерел забруднення, перш за все бактеріологічного, поверхні землі, поверхневих і підземних водних ресурсів та атмосфери.

Це треба знати

Відходи — залишки сировинних матеріалів, напівфабрикатів, а також речовини та матеріали, утворені в процесі переробки сировини, непридатні для використання за безпосереднім призначенням.

Побутові відходи — усі відходи сфери споживання, які утворюються в житлових масивах, організаціях та установах, торгівельних закладах тощо, відходи опалювальних установок у житлових будинках, сміття з вулиць, будівництв тощо

Сміття (тверді побутові відходи) — тверда частина побутових відходів, утворених у житлових масивах. Включають матеріали та вироби, починаючи від старих газет, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток, упаковок, битою посуду, зношеного одягу, поламаної побутової та офісної техніки, меблів.

Забруднення ґрунтів унаслідок розміщення ТПВ є одним з основних джерел інфекційних захворювань людини. За дани ми управління житлово-комунального господарства Харківської обласної державної адміністрації, за останні п’ять років в облає ті щорічно утворюється приблизно 1,5 млн м3 ТПВ, у тому числі в Харкові — 920 тис. м1. Кожного року один міський житель утворює 200-500 кг відходів.

Тверді побутові відходи розміщуються в області на 31 полі гоні загальною площею 136,5 га, частина з яких уже вичерпала свій ресурс. Це полігони ТПВ Харкова в Дергачівському районі, містах Куп’янську, Лозовій та Чугуєві. Практично на всіх полігонах не ведуть облік відходів. На багатьох разом з ТПВ накопичуються промислові відходи 3-го та 4-го класів небезпеки, офіційно дозволені санітарно-гігієнічними нормами. Однак фактично справи значно гірші.

Тверді побутові відходи утворюються всюди, де живе людина. У багатьох населених пунктах, де відсутня централізована система збирання та вивезення твердих побутових відходів, утворю ються несанкціоновані звалища. Лише в Харкові їх більше 200, у них накопичено приблизно 900 тис. сміття.

Завод зі спалювання сміття в Харкові переробляє близько 6 % загального об’єму ТПВ, але він має застарілу технологію, високу зношеність обладнання, яке не відповідає сучасним екологічним вимогам.

Отже, найважливішими проблемами сучасних населених пунктів є ліквідація твердих побутових відходів, їх роздільне збирання й утилізація.

Посилання на основну публікацію