Гірнича промисловість Аргентини

Історичний нарис. Корінні жителі витягували з надр золото і срібло в північно-східній частині Аргентини ще до 15 століття. З приходом європейських завойовників в 16 столітті тривала видобуток цих металів (родовища Капільітас, Фаматіна, Кулампаха і Ceppo-Бахо). З 17 століття в Аргентині були відомі природні нефтепроявленія; видобуток нафти почався лише в 1865 в провінції Жужуй фірмою “Compacнa jujena de keroseno”; в 1879 розгорнула нефтепоіскових роботи компанія “Feodosio Lypez” (провінція Жужуй), в 1880 – “Feofilo Sanches de Bustamante” (провінція Сальта і Жужуй), в 1886 – “Compacнa Mendoзina de petryleo” (провінція Мендоса) та ін. Co 2- ї половини 19 століття стали добуватися руди міді та свинцю (родовища Капільітас, Фаматіна, Гуалілан, Парамільос-де-Успальята, Ель-Тонталь та ін.), на початку 20 століття також руди ванадію, олова, вольфраму, борати, мармур, граніти, гіпс, слюда, кам’яна сіль тощо. У 1907 відкрито велике родовище нафти Комодоро-Ривадавия (провінція Чубут) і заснована перша в Аргентині та Латинській Америці державна нафтова компанія, перетворена в 1922 в “Yacimientos petrolнferos fiscales”.

Загальна характеристика. Основна частина розроблюваних родовищ зосереджена в гірських районах на заході і північному заході країни (див. Карту). Питома вага продукції Аргентини в гірській промисловості Латинської Америки 8,2% (1979). Незважаючи на наявність ресурсів, видобуток корисних копалин (табл. 2) лише на 1/4 задовольняє внутрішній попит країни і на їх імпорт витрачається понад 0,5 млрд. Доларів на рік.

У зв’язку зі значним підвищенням цін на нафту питома вага гірничої промисловості у ВВП збільшився. За вартістю продукції (2,1 млрд. Доларів, за цінами мінеральної сировини в 1975) цієї галузі Аргентина в 1979 вийшла на 4-е місце в Латинській Америці (після Венесуели, Мексики, Бразилії). У структурі галузі 1-е і 2-е місця займають (1979) видобуток нафти (89%) і природного газу (5,6%), потім видобуток кольорових (2,0%), чорних (1,2%) і благородних (0,6%) металів, урану (0,2%), вугілля (0,5%) і неметалевих руд (0,9%), не рахуючи будівельних матеріалів. Провідне становище в галузі належить державному сектору. У 1979 прийнятий закон про гірничорудної промисловості, що ставить за мету подальший розвиток галузі як за рахунок державних асигнувань, так і приватного капіталу. При цьому полегшений доступ в дану галузь іноземного капіталу. У 1977-79 на частку гірської промисловості (включаючи нафтогазову) доводилося 38,9% всіх іноземних інвестицій. Перспективи гірничої промисловості пов’язані зі збільшенням видобутку нафти і газу, залізних руд, а також з освоєнням родовищ руд міді (родовище Ель-Пачон), урану (родовище Сьєрра-Пінтада) та інших корисних копалин.

Значна частина продукції гірничої промисловості споживається всередині Аргентини. У той же час Аргентина імпортує велику кількість сировини для металургійної промисловості, вугілля, металів. Імпорт нафти скорочується. Питома вага продукції гірничої промисловості в експорті Аргентини незначний – 0,9% (1979), в т.ч. мінеральне паливо 0,6%, руди і концентрати металів 0,2%, сіль, сірка, глини та ін. 0,1%. У 1979 Аргентина експортувала продукції гірничодобувної промисловості на 69,6 млн. Доларів. Основні імпортери – Великобританія, ФРН і країни Латинської Америки (головним чином Бразилія, Парагвай і Уругвай). Питома вага продукції гірничої промисловості в імпорті Аргентини в 1979 становив 21,2%, в т.ч. мінеральне паливо 15,7%, руди і концентрати металів 4,6%, інші 0,9%. Імпорт товарів даної групи оцінювався в 1421300000. Доларів (1979).

Посилання на основну публікацію