Гіпотеза походження Сонячної системи

Лаплас виклав гіпотезу про освіту сонячної системи. Він уявляв первинне Сонце зіркою величезних розмірів, що перевищують радіус Юпітера. При повільному обертанні цієї матерії відбувалися охолодження і конденсація. Принаймні стискування швидкість обертання зростала внаслідок збереження моменту кількості руху, тоді як відцентрова сила в області екватора росла, і в цій області від первинного Сонця повинно було відокремитися газова хмара. Так по Лапласа, з відокремилися від первинного Сонця кілець матерії утворилися планети. Кожне кільце розривалося на кілька мас, що конденсуються потім у планету. Супутники планет утворилися з газових кілець, відділених вже самим планетами. Гіпотеза Канта – Лапласа залишалася першим гіпотезою про виникнення сонячної системи аж до кінця минулого століття (19 століття). Однак вона не пояснювала великих розмірів орбіт зовнішніх планет-гігантів і повільності обертання Сонця.

Посилання на основну публікацію