1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Геополітичні етапи

Геополітичні етапи

З геополітичної точки зору людську історію можна розглядати як поперемінно зміну геополітичних етапів або певних сил. Кожному етапу властиво наявність рівноваги сил, сфер впливу і кордонів.

В процесі розвитку геополітичних етапів особливе місце займає Віденський етап (1814-1815). Він характеризується організацією Віденського конгресу. В його основі лежить принцип контролю за географічним регіоном.

У той період центрами світових сил вважалися Російська та Австро-Угорська імперії, Британська колоніальна імперія (незважаючи на те, що в якості імперії вона була визнана лише в 1876 р), Німецька імперія (з 1871 р). Починаючи з середини XIX століття, центром світових сил стала виступати Франція, що має законний статус республіки. З 1877 султан Туреччини прийняв статус «Імператора османських турків».

На даному етапі спостерігалися прямо протилежні процеси, які полягають в загостренні військових, політичних та ін. Протиріч, починаючи від розвитку і посилення одних центрів (США, Німеччина) і, навпаки, аж до розчленування і розпаду інших (Росія, Іспанія).

Одним із значущих подій вищезгаданого Віденського етапу є утворення двох найбільших спілок. «Троїстий союз», до складу якого входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія, був першим з цих спілок. А Антанта, що є другим союзом, складалася з Франції, Англії та Росії.

Розпад «Троїстого союзу» під час Першої світової війни (1914-1918) характеризується початком Версальського геополітичного союзу і докорінною зміною співвідношення геополітичних сил. Вважалися сильними політичними центрами Німецька, Австро-Угорська, Російська та Турецька імперії виявилися в лещатах кризи. Творці Версальського договору ставили перед собою за мету підпорядкувати своєму впливу відносно малі держави, що з’явилися після розпаду вищеназваних імперій. Цей договір закріпив політичний пріоритет Франції на суші, а Англії – на море.

З точки зору політиків країн-переможців, для Росії в Європі місце не надавали. Від імені Ліги Націй, що вважалася невід’ємною частиною Версальського договору, колонії Німеччини і Туреччини були поділені країнами-переможцями. Згідно планів Президента США Вільсона, Росія повинна була бути поділена на кілька сфер впливу. Наприклад, Кавказ мав перейти під протекторат Туреччини, Середня Азії – під сферу впливу однієї з країн Європи. А в самій Росії і Сибіру передбачалося освіту залежного держави, що не володіє ніякою політичною силою. З цією метою 15 великих держав ввели свої війська в Росію.

Найбільшу вигоду американської буржуазії принесла Перша світова війна. Усвідомлюючи свою могутність, Сполучені Штати Америки в 1922 році на Вашингтонській конференції поряд з Англією домоглися права володіння власним морським флотом.

За сприяння Ліги Націй з боку країн-переможців між Німеччиною і Росією був створений «санітарний кордон» з декількох держав, які перебували під сферою впливу Англії та Франції, і тим самим, була обмежена безпосередній зв’язок між цими двома великими державами.

Друга світова війна поклала кінець Версальського миру. Всі тяготи війни лягли на плечі колишнього Союзу, але з цієї війни він вийшов зміцнілим як з військової, так і з геополітичної точки зору. Вперше в своїй історії Росія стала центром великого геополітичного блоку. Згодом, для розпаду цього блоку було потрібно півстоліття безперестанних зусиль із застосуванням ідеологічних та інформаційних засобів.

ПОДІЛИТИСЯ: