Географія та історія Хорватії

Хорватія – парламентська республіка, унітарна держава, що складається з 20 областей (жупаний), статус 21-й жупанії має столиця. Глава держави – президент. Законодавчий орган – двопалатний парламент (Сабор Республіки Хорватії). Столиця – Загреб (0700000. Чол.). Географічне положення: південний схід Європи, північно-східне узбережжя Адріатичного моря. Межує з Республікою Сербією, Чорногорією, Словенією, Угорщиною, Боснією і Герцеговиною. Площа: 56,6 тис. Км2.

Населення: 4300000. Чол. Хорвати (90%), серби (5%), боснійці, словенці, угорці, цигани. Міське населення 59%, найбільші міста: Спліт, Рієка. ВВП на душу населення: 18575 дол. США. Грошова одиниця: куна.

Хорватія – одна з найпрекрасніших і екологічно чистих країн Європи, вона може служити прикладом дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Хорвати докладають чимало зусиль, щоб зберегти природу, історичні пам’ятники і прибережні води Адріатики. На території Хорватії 7 національних парків, 10 природних заповідників і 73 резервату. До складу національних парків входять гірські місцевості, унікальні Плитвицкие озера, природне середовище островів Адріатики. Досягнення країни високо оцінені ЮНЕСКО – вже кілька років поспіль Хорватії присуджується «Блакитний прапор за найчистішу акваторію Середземноморського узбережжя».

Хорватія як держава утворилася з кількох історичних областей – Далмації (узбережжя Адріатичного моря і прилеглі острови), Словенії (північно-східна область країни, що включає частину межиріччя Драви, Дунаю і Сави), Малої Хорватії, а також Істрії. Обриси території Хорватії дещо нагадують підкову, що сполучає рівнини Словенії з гористим узбережжям Адріатичного моря. Тільки півострів Істрія і південна Далмація з історичним містом Дубровник не зовсім вписуються в цю дугу, зате красномовно нагадують про події далекого минулого.

У рельєфі Хорватії поєднуються горбисті рівнини і гірські райони. Словенія розташована на Середньо-Дунайської рівнини, пересіченій долинами річок Драви і Сави. Південну і південно-західну частину країни займає Дінарськоє нагір’я і смуга гористого узбережжя Адріатики з півостровом Істрія.

У рівнинній частині країни клімат помірний континентальний, з теплим літом і прохолодною зимою. На узбережжі клімат субтропічний середземноморський, з сухим жарким літом і м’якою дощовою зимою.

У Хорватії є запаси нафти, природного газу, вугілля, марганцевої і залізної руд.

У 3-1 ст. до н. е. иллирийские племена, що мешкали на частині території Хорватії, були підкорені Римом. Як і всюди римляни влаштовувалися грунтовно – прокладали дороги, зводили мости, закладали нові міста. Слов’янські племена заселили ці землі близько 7 в. У 803 р країну завоювали франки, і хорватські правителі стали васалами Карла Великого. У 10 в. князям Далматинської Хорватії вдалося розширити свої володіння і створити перше об’єднане хорватське держава. За Петра Крешимиром IV (1058-1074) до Хорватії були приєднані візантійська Далмація і Словенія. Однак після смерті цього государя в Хорватії зіткнулися інтереси Угорщини, Візантії, Венеції і навіть норманів. 1091 р королем Хорватії став угорський король пасли I. Союз з Угорщиною тривав вісім сторіч, хоча юридично країна весь цей час залишалася незалежною.

З другої половини 15 в. територія Хорватія розпочала піддаватися спустошливим набігам османських завойовників. До кінця 16 в. Туреччина захопила більше половини населених хорватами земель і значну частину Угорщини. Хорватія була розділена між Венецією, Османською імперією і володіннями Габсбургів.

У ході австро-турецької війни 1683-1699 рр. австрійські війська увійшли до Словенії і захопили хорватську територію до р. Сава. Частина земель між річками Сава і Драва була включена до складу «Військовій Межі» – території, підпорядкованій австрійському імператору.

Зі створенням в 1867 р Австро-Угорщини, Далмація і Істрія опинилися в прямому підпорядкуванні у Відня, а Словенія і Хорватія отримали автономію у складі Угорського королівства.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р Хорватія увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р – Югославія).

У 1991 р Хорватія прийняла Декларацію про незалежність і рішуче розірвала відносини з Сербією. У ході довгої і кровопролитної війни з сербами хорватам вдалося відстояти свій суверенітет і домогтися міжнародного визнання.

Хорватія – індустріально-аграрна країна. У складі Югославії вона займала друге місце після Словенії за рівнем розвитку промисловості, а за загальною вартістю виробленої продукції поступалася тільки Сербії. Провідні галузі – електроенергетика (переважно гідроелектростанції), металургія, машинобудування, харчова, легка (текстильна, шкіряно-взуттєва, швейна), фармацевтична промисловість.

Головною житницею Хорватії є рівнини Словенії. Тут обробляють кукурудзу, пшеницю, цукровий буряк, соняшник, сою, картоплю, овочі. Субтропічне плодівництво характерно для Істрії і Далмації – тут збирають багаті врожаї цитрусових, оливок, мигдалю, інжиру, винограду.

Далеко не останню роль в економіці країни відіграє туризм. Рік від року Хорватія вкладає все більше коштів у розвиток цієї перспективної галузі.

Посилання на основну публікацію