Географія та історія Східного Тимору

Східний Тимор – парламентська республіка, унітарна держава, що складається з 13 округів. Глава держави – президент. Законодавчий орган – Національний парламент. Столиця – Ділі (150 тис. Чол.). Географічне положення: Південно-Східна Азія (Південна півкуля), Малайський архіпелаг (Малі Зондські острови), частина острова Тимор, прилеглі до нього острови та анклав Окусі амбен в Західному Тиморі. Омивається морем Банда і Тиморським морем. Межує з Індонезією. Площа: 14,93 тис. Км2.

Населення: 1,0 млн. Чол. Малайці, папуаси, китайці. Міське населення 27%. ВВП на душу населення: 2500 дол. США. Грошова одиниця: долар США.

Східний Тимор – наймолодша держава Азії і перше, що утворилося вже в 21 в. Державною мовою тетум назва країни звучить наступним чином: Тимор Лоросае – тобто «Тимор там, де сходить сонце». Символом звільнення від важкого минулого і спрямованості у майбутнє є прапор юного держави, де чорний колір нагадує колоніальну епоху, червоний – кров тіморців, пролиту в боях, зірка – надію, а гострий кут трикутника, спрямований в центр полотнища, – боротьбу за свободу.

Територія Східного Тимору переважно гориста. Найвищі вершини знаходяться в центральній частині острова, на сході гори поступово переходять у кам’янисте плато, яке на півдні змінюється прибережною рівниною.

Клімат субекваторіальний, жаркий. Мусонні дощі випадають з листопада по травень, в цей період часто трапляються повені та зсуви. Влітку річки іноді пересихають, трапляються згубні для рослинності посухи. Природа Східного Тимору бідніше, ніж на сусідніх островах. У горах збереглися хвойні ліси, де видобувають цінну даммарового смолу.

В давнину Тимор входив у сферу торговельних інтересів держав Малайського архіпелагу та Китаю. У 16 в. португальці почали колонізацію острова. Вони вивозили звідси прянощі і цінну деревину, звертали в рабство місцевих жителів. У 17 в. на Тиморі з’явилися голландці. У результаті розділу західна частина острова відійшла до Голландії, а східна – до Португалії. Після проголошення незалежності Індонезії Західний Тимор увійшов до її складу, а Східний раніше залишався португальською колонією. Після того як Португалія визнала право народу Східного Тимору на самовизначення, Індонезія оголосила цю територію своєю провінцією і ввела сюди війська. Спалахнув збройний конфлікт.

У 1999 р на сході острова відбувся референдум, при цьому більшість населення висловилася за незалежність. У 2002 р Східний Тимор проголошений суверенною державою.

Корінне населення Східного Тимору складається з різних східно-австронезийских народів, найбільші з яких тетум, Мамбай, токоде, Бунак. Більшість жителів сповідує християнство (католики), невелика частина – мусульмани і анімісти (послідовники найдавніших релігій острівних жителів).

Східний Тимор – бідна аграрна країна. У сільському господарстві переважає зрошуване землеробство. Тут вирощують рис, кукурудзу, кокосову пальму, гвоздику, кассаву, сою, батат, манго, банани, ваніль, бавовна, какао. Врожайність більшості цих культур не висока.

У країні виробляють копру, тканини, продукти харчування, косметику. Серед місцевого населення поширені ремісничі промисли: різьблення по слонової кістки і сандалового дерева, плетіння корзин і рогож, виготовлення кераміки.

Посилання на основну публікацію