Географія та історія Ізраїля

Ізраїль – парламентська республіка, унітарна держава, що складається з 6 округів (мехозоти). Глава держави – президент. Законодавчий орган – однопалатний парламент (Кнесет). Столиця – Єрусалим (0800000. Чол.). Географічне положення: Південно-Західна Азія (Близький Схід), східне узбережжя Середземного моря. Межує з Ліваном, Сирією, Йорданією, Єгиптом. Площа: 21 тис. Км2 (в два рази менше Московської області).

Населення: 7,8 млн. Чол. Євреї (європейського та американського походження – 32%, ізраїльтяни – 21%, африканського походження – 15%, азіатського походження – 12%), араби (в т.ч. палестинці). Міське населення 90%, найбільші міста: Тель-Авів, Хайфа. ВВП на душу населення: 28081 дол. США. Грошова одиниця: шекель.

Держава Ізраїль розташоване на узбережжі Африки і Євразії. Природні умови країни навряд чи можна назвати сприятливими для життя і господарства. Територія Ізраїлю не багата корисними копалинами, грунти бідні, водні ресурси обмежені, а кількість опадів, що випадають невелике. Велика частина земель непридатна для ведення сільського господарства. Однак ізраїльтяни зуміли досягти високого рівня розвитку не тільки цієї галузі, а й економіки в цілому і вивести свою державу в число передових.

Велика частина території Ізраїлю – плоскогір’я заввишки до 1000 м. На заході, уздовж узбережжя Середземного моря, тягнеться вузька прибережна рівнина. На сході знаходиться продовження Східно-Африканської рифтової системи – тектонічна западина Гхор (Ель-Гор). На півдні країни лежать жаркі і сухі напівпустелі і пустелі.

Клімат Ізраїлю субтропічний середземноморський, на півдні – перехідний до тропічного, сухий. Головна річка – Йордан – впадає в Мертве море. Ця водойма являє собою унікальне природне утворення, що лежить на 405 м нижче рівня Світового океану. Концентрація солей в Мертвому морі досягає 300 г на літр.

Оскільки в країні гостро стоїть проблема забезпечення прісною водою, тут використовуються сучасні технології очищення стічних вод, опріснення морської води, а при гострій необхідності навіть штучно викликається випадання опадів.

Найважливішим джерелом з історії Ізраїлю є найбільша з книг – Біблія. У давнину територію країни населяли семітські племена іудеїв і ханааніїв – вони з’явилися тут близько 2000 р. До н.е. е. У 11 в. до н. е. цар Саул створив Ізраїльсько-Іудейське держава, а його наступники царі Давид і Соломон зміцнили і посилили державу Саула. У 8 в. до н. е. Ізраїль захопила Ассирія, двома століттями пізніше Іудея була скорена царем Вавилонії Навуходоносором I. Вавилоняни захопили і відвели в полон більшість жителів країни. Частини бранців вдалося повернутися на батьківщину – але тільки в 539 р. Н.е. е. Решта розсіялася, не змішуючись з іншими народами. Так було покладено початок розселенню євреїв по світу. Надалі, незважаючи на відчайдушні спроби відстояти свою незалежність і відродити колишню велич, країна протягом багатьох століть перебувала під владою Риму та Візантії.

Тут за кілька років до початку нашої ери в містечку Віфлеємі народився засновник найбільшої світової релігії – Ісус Христос, який прийняв мученицьку смерть на хресті в Єрусалимі. Звідси вчення Христа за кілька століть поширилося по всій Європі.

У Середні століття територія Ізраїлю стала ареною зіткнення двох релігій і цивілізацій – ісламською та християнською. Учасники Хрестових походів захопили в 1099 Єрусалим і створили християнське королівство, яке через сто років перейшло під владу Єгипту. С1517 р на землях Ізраїлю господарювали турки-османи.

Тільки в 1882 р почалося повернення розсіяного по всьому світу єврейського народу. Переселенці засновували невеликі містечка, обробляли сувору землю, створювали зрошувальні системи. Після Першої світової війни Палестина (територія, де минулого знаходилося Ізраїльсько-Іудейське царство) перебувала під управлінням Великобританії і іменувалася «Британської підмандатної територією». Крім того, тут вже було населення, що складається з арабів-палестинців. У 1947 р спалахнула війна між євреями і палестинцями, в яку втрутилися Ліван, Сирія та Ірак. У результаті територія Ізраїлю була розділена між євреями і палестинцями, і в 1948 р проголошено суверенітет держави Ізраїль.

Ізраїльсько-палестинський конфлікт не розв’язаний і сьогодні. Він продовжує залишатися осередком напруженості в Близькосхідному регіоні і постійно розпалюється діями ісламських терористичних організацій.

Один з основних принципів створення Ізраїльської держави – возз’єднання вигнанців на історичній батьківщині. Цей принцип передбачає повернення євреїв на землю Ізраїлю. В даний час євреї-ізраїльтяни становлять близько третини від загальної кількості євреїв, розсіяних по всіх континентах планети.

В Ізраїлі живуть представники різних релігій і безлічі сект. Більшість з них сповідують іудаїзм, в якому існує декілька течій.

Ізраїль – розвинена індустріально-аграрна держава. Промисловість Ізраїлю досягла чудових результатів у виробництві авіаційного та космічного устаткування, медичної електроніки, телекомунікаційного та електротехнічного обладнання, пластмас, сільськогосподарської техніки, легкого і важкого озброєння.

Традиційними галузями ізраїльської промисловості є переробка харчових продуктів, виробництво добрив, тканин, одягу і виробів зі шкіри. Ізраїль – один з найбільших світових центрів шліфування й огранювання алмазів.

Серед сільськогосподарських культур найважливіші – бавовна, соняшник, пшениця, арахіс, оливки і цитрусові. Частина врожаю цитрусових йде на експорт, решта переробляється в країні. Не втратило свого значення і тваринництво. В Ізраїлі розводять велику рогату худобу, овець, кіз, домашню птицю. Надої на ізраїльських фермах досягають 11 тис. Літрів молока на рік від корови – це один з найвищих показників у світі.

Посилання на основну публікацію