Географія та історія Естонії

Естонія – парламентська республіка, унітарна держава, що складається з 15 повітів. Глава держави – президент. Законодавчий орган – однопалатний парламент (Сейм). Столиця – Таллінн (0400000. Чол.). Географічне положення: північний схід Європи, узбережжі Балтійського моря. Межує з Росією і Латвією. Площа: 45,2 тис. Км2.

Населення: 1300000. Чол. Естонці (68%), росіяни (25%), українці (2%), білоруси. Міське населення 68%, найбільші міста: Тарту, Нарва, Кохтла-Ярве. ВВП на душу населення: 19194 дол. США. Грошова одиниця: євро.

Територія сучасних Латвії та Естонії з середини 13 ст. була завойована німецькими лицарями-хрестоносцями. У 1237 р був утворений Лівонський орден з центром у Ризі, з 1282 р Рига увійшла в союз північно-німецьких торгових міст – «Ганзейский союз». Лише в 1562 р Лівонський орден припинив своє існування, а Лівонія, яка охоплювала всю територію сучасних Латвії та Естонії, увійшла до складу Великого князівства Литовського на правах автономії.

У 1569 р Литва об’єдналася з Польщею Річ Посполиту, а в кінці 18 ст. при розділі польських володінь між Австрією, Росією і Пруссією більша частина території Литви та Латвії увійшла до складу Російської імперії.

Після розпаду Російської імперії країни Балтії здобули незалежність. Однак в 1939 р згідно із секретними протоколами пакту, укладеного між Німеччиною та СРСР, вони потрапили в сферу інтересів Москви, і в 1940 р туди були введені окупаційні війська і встановлена ​​радянська влада.

У 1990 р Латвія, Литва та Естонія першими серед республік колишнього СРСР проголосили державну незалежність.

Країни Балтії відносяться до індустріально-аграрним. У структурі їх господарства центральну роль відіграє промисловість. Це, насамперед, точне машинобудування, легка промисловість, електроенергетика, деревообробна і харчова індустрія. Зростає транзитний вантажообіг морських портів.

Вагоме місце в економіці займає сільське господарство, в першу чергу молочне і м’ясне скотарство. Рослинництво в основному забезпечує потреби тваринництва та харчової промисловості. Головними культурами є ярий ячмінь, озимі жито і пшениця, овес, кормові трави та зернобобові культури.

Посилання на основну публікацію