Географія промисловості

У світовій промисловості зайнято близько 350 млн осіб. За останнє сторіччя промислове виробництво зросло більше ніж у п’ять разів, причому 3/4 цього приросту припадає на другу половину XX в. Залежно від часу виникнення всі галузі промисловості поділяються на три групи.

1. Старі галузі, що виникли ще під час промислових переворотів, – кам’яновугільна, залізорудна, металургійна, виробництво рухомого складу залізниць, суднобудування, текстильна. У наші дні ці галузі промисловості ростуть уповільненими темпами, але їх вплив на географію світової промисловості як і раніше залишається значним.

2. Нові галузі, що визначають науково-технічний прогрес в першій половині XX в., – Автомобілебудування, виробництво пластмас, хімічного волокна. Як правило, вони ростуть більш швидкими темпами. Наприклад, у всьому світі щодня з конвеєрів сходить близько 100 000 автомобілів.

3. Новітні галузі, вже виникли в епоху НТР і здебільшого відносяться до наукомістких галузей, або, як їх часто називають, до галузей високих технологій. Це мікроелектроніка, обчислювальна техніка, роботобудування, індустрія інформатики, атомне і аерокосмічне виробництва, хімія органічного синтезу, мікробіологічна промисловість. Як правило, вони ростуть швидкими і стійкими темпами. За часткою наукомістких, високотехнологічних галузей у всій валової продукції обробної промисловості попереду інших країн стоять ФРН, Японія. Вплив їх на географію світової промисловості весь час зростає, хоча поки що обмежується в основному економічно розвиненими і новими індустріальними країнами.

Територіальну структуру світової промисловості визначає розміщення великих промислових районів. Всього їх у світі понад сто. Виділяються зарубіжна Європа, СНД, Східна Азія, Північна Америка, але вони є також в Південній, Південно-Західної та Південно-Східної Азії, в Латинській Америці, Австралії та Африці.

1. Паливно-енергетична промисловість має великий вплив на розвиток і розміщення виробництва. Світове виробництво і споживання первинних енергоресурсів у всьому світі зростає. У 1995 р воно становило 13 млрд т (в 1900 г. – 1 млрд т); в середині 70-х рр. XX ст. стався світова енергетична криза. Велика частина енергоресурсів, нафти вивозиться в США, Західну Європу і Японію.

2. Нафтогазовий етап прийшов на зміну вугільного етапу, який був головним протягом усього XIX ст. і до першої половини XX ст. Передбачалося, що енергетична криза середини 70-х рр. приведе до початку третього етапу в розвитку світової енергетики – до швидкого переходу від мінерального палива до ядерної енергетики, відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії. Але цього не сталося. Нафтова, газова і вугільна промисловість залишаються основою світової енергетики.

3. Гірничодобувна промисловість: у світовому господарстві сформувалися 8 «великих гірничодобувних держав» – США, Канада, Австралія, ПАР, Бразилія, Індія, Китай, Росія. До них наближаються в якійсь мірі Україна, Казахстан, Мексика і деякі інші країни. Наприклад, для Чилі і Замбії це мідна промисловість, олов’яна – для Малайзії, для Гвінеї і Ямайки – видобуток бокситів, для Марокко – фосфоритів.

4. Металургійна промисловість – це, насамперед, чорна металургія. На рубежі XX і XXI ст. світова виплавка сталі перевищила 800 млн т. Нині 2/5 всієї світової виплавки сталі припадає на країни Півдня (з Китаєм). «Брудні» виробництва переносяться з розвинених країн Півночі, Західної Європи, США, Японії в країни, що розвиваються. За чорної металургії Китай займає перше місце в світі, більше 100 млн т (1996). Крупну виплавку сталі мають також зарубіжна Європа (ФРН, Італія, Франція, Великобританія), США, Канада, Росія, Україна.

5. Машинобудування виникло 200 років тому під час промислової революції в Англії. У наші дні в цій галузі зайнято 80 млн чоловік. У галузевій структурі машинобудування виділяються старі, нові та новітні галузі. До новітніх галузей відноситься виробництво електронної продукції. Машинобудування розвинене в країнах «великої сімки», особливо в США і Японії, але швидко розвивається і в інших регіонах, наприклад: у Китаї, Індії, Бразилії, Мексиці, Аргентині, в СНД. Наприклад, у США і ФРН машинобудування забезпечує 1/2 всього експорту, в Японії – 2/3. На експорт йде майже вся побутова електроніка, вироблена в нових індустріальних країнах Азії.

6. Хімічна промисловість розвинена особливо в США, зарубіжної Європі, СНД та Японії. Великі нафтохімічні комплекси стали до ладу в країнах Перської затоки, в Північній Африці, Венесуелі.

7. Лісова промисловість – Росія, Канада, Швеція, Фінляндія, Тропічна Африка, Бразилія, Південно-Східна Азія.

8. Легка промисловість. В кінці 90-х рр. XX ст. у світі вироблялося близько 130 млрд кв. м тканини з натурального та хімічного волокна. У світовій текстильної промисловості склалися 5 головних регіонів: Східна Азія, Південна Азія, СНД, зарубіжна Європа і США. Позаконкурентна перше місце по випуску бавовняних тканин займає Китай, друге місце – Індія. Продукція, тканини експортуються в країни Заходу. Готовий одяг із цих країн продається в США, в країнах Західної Європи, в Японії.

Посилання на основну публікацію