Рельєф і геологічна будова Євразії

Геологічна будова, а отже, і рельєф Євразії вкрай складні і різноманітні. Континент складається з декількох древніх платформ: Східно-Європейської, Сибірської, Китайсько-Корейської, Індійської, Афрікано-Аравійської, а також більш молодої Західно-Сибірської плити і що продовжує її на півдні Туранської плити. Їм відповідають рівнини: Східно-Європейська, Західно-Сибірська, Велика Китайська, або великі плоскогір’я: Декан, Середньо-Сибірське, Аравійське.

Уздовж південної околиці Євразії простягнувся Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. Йому відповідають гори різної висоти: Піренеї, Апенніни, Альпи, Карпати, Кавказ, Памір. Гімалаї – найвища гірська система світу, в її межах знаходиться найвища точка Землі – м. Джомолунгма (Еверест) заввишки 8848 м. На північ від Гімалаїв розташоване найбільше в світі нагір’я Тибет, що представляє собою плоскі рівнини висотою до 5000 м і хребти висотою до 7000 м.

На сході Євразії простягнувся Тихоокеанський пояс складчастих гір (частина тихоокеанського «вогняного кільця»), – від Камчатки до Малайського архіпелагу. Хребти розташовані вздовж узбережжя Тихого океану (гори Камчатки і Сахаліну). Паралельно їм по дну океану також проходять підводні хребти. Виступаючи над поверхнею океану вони утворюють острови (Курильські, Японські, Філіппінські, Зондські, Маріанські). У Тихому океані розташовані глибоководні жолоби (Маріанський, 11 022 м).

У складчастих поясах відбуваються активні тектонічні рухи. Це проявляється в активній сейсмічності і вулканизме (в районі Японських, Філіппінських островів, на Іранському і Вірменському нагорьях, на узбережжі Егейського і Адріатичного морів). Найвищий діючий вулкан Євразії – Ключевська Сопка (4750 м) на півострові Камчатка. Найбільш відомі вулкани: Везувій (Апеннінський п-ів), Етна (о. Сицилія), Гекла (о. Ісландія), Фудзіяма (о. Хонсю), Кракатау (в Малайському архіпелазі).
До областей давньої складчастості належать гори Урал, Алтай, Тянь-Шань, Саяни, невисокі гори Європи. Вони з’явилися в палеозойського, мезозойський час, поступово зруйнувалися, але потім піддалися поднятиям по розломах. У результаті виникли відроджені гірські системи – Тянь-Шань, Куньлунь, Алтай. В даний час Уральські гори сильно зруйновані і згладжені.
У передгірних прогинах і міжгірських западинах утворилися низовини – Гангська, Месопотамська, Середньодунайська, Паданская.

Посилання на основну публікацію