1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Географічна оцінка природного середовища

Географічна оцінка природного середовища

Оцінка природного середовища проводиться з метою визначення її придатності для задоволення соціальних потреб. В результаті оцінки певних регіонів або природних компонентів визначається ступінь їх придатності для землеробства, скотарства, зон відпочинку, житла, дорожнього будівництва і інших сфер діяльності. У процесі подальшого вивчення теми ви дізнаєтеся про методи дослідження та питаннях оцінки природного середовища, що здійснюються в різних цілях.

Методи географічної оцінки

Оцінка природних умов або ландшафтів з метою їх подальшого використання називається географічної оцінкою (наприклад, для оцінки можливості використання для потреб землеробства, скотарства, промисловості, транспорту, рекреації, водного господарства та ін.).

Географічна оцінка складається з наступних етапів:

  • визначення цілей і завдань оцінки (наприклад, оцінка певної частини долини річки для будівництва водосховища);
  • складання переліку показників або відомостей, необхідних для оцінки;
  • вивчення та визначення показників або властивостей, які характеризують сьогодення і майбутнє стан долини річок досліджуваного регіону (геологічна будова долини, довжина, ширина, висота, кут нахилу передгірних ділянок, витрата води, каламутність, рівень і т.д.);
  • порівняння отриманих даних і показників і на їх основі здійснення оцінки по кожному конкретному (рельєфу, геологічною будовою, водним показниками і т.п.) компоненту;
  • на основі окремих оцінок дається загальна оцінка (чи можливо будівництво водосховища на даній ділянці чи ні);
  • підготовка підсумкових таблиць і складання карт.

З метою отримання точної фізико-географічної оцінки використовують якісний і кількісний методи. Якісні показники за ступенем придатності оцінюються як «вельми придатний», «придатний», «помірно придатний», «малопридатний», «непридатний».

Наприклад, для дорожнього будівництва рівнини є вельми придатними, піщані пустелі – придатними, хвилеподібні рівнини – помірно придатними, пагорби – малопридатними, а гори – непридатними.

Кількісний метод оцінки заснований на вивченні кількісних показників кожного ступеня. Наведемо приклад. Визначення в вегетаційний період сукупності днів з середньою температурою вище 10°С сприяє правильному вибору площ під певні види сільськогосподарських культур. Наприклад, для дозрівання ячменю необхідна наявність наступних умов: виходячи з кількості днів з середньою температурою понад 10°С, сумарна температура повітря в 10°С недостатня для дозрівання ранніх сортів ячменю, так як даний сорт ячменю дозріває при загальній температурі 10-14°С, а при температурі 14-18° С – среднесозреваемие сорти. Температура понад 18°С сприятлива для дозрівання більш пізніх сортів ячменю. Дані кількісні показники є певними бонітетними ступенями оцінки.

ПОДІЛИТИСЯ: