Географічна оболонка Землі

Географічна оболонка – цілісна і безперервна оболонка Землі, що включає в себе нижню частину атмосфери, верхню – літосфери, всю гідросферу і біосферу. Між оболонками Землі відбувається складна взаємодія, безперервний обмін речовиною та енергією. Географічна оболонка територіально і за обсягом збігається з біосферою. Географічній оболонці властивий ряд специфічних особливостей. Вона відрізняється, насамперед, великою різноманітністю речовинного складу і видів енергії. Речовина оболонки одночасно може, знаходиться в трьох агрегатних станах – твердому, рідкому і газоподібному. Географічна оболонка – область зародження життя на Землі, арена активної діяльності людського суспільства. В цілому географічна оболонка – найбільш складно влаштована частина нашої планети, особливо на контакті сфер: атмосфери і літосфери (поверхні суші), атмосфери і гідросфери (поверхневі шари Світового океану), гідросфери та літосфери (дно океану), вгору і вниз від цих поверхонь будова географічної оболонки стає простішим. Географічна оболонка неоднорідна не тільки у вертикальному, а й горизонтальних напрямках. Вона диференціюється на окремі природні комплекси (ландшафти) – щодо однорідні ділянки поверхні Землі. Кожен природний комплекс складається з взаємопов’язаних компонентів – складових частин. До них відносяться гірські породи, повітря, рослини, тварини, грунту. Диференціація географічної оболонки на природні комплекси обумовлена ​​нерівномірним надходженням тепла на різні її ділянки і неоднорідністю земної поверхні (наявністю материків і океанічних западин, гір, рівнин, височин). Природні комплекси можуть бути різних розмірів. Найкрупніший природний комплекс – географічна оболонка. До природних комплексів відносяться материки й океани. Усередині материків виділяються такі, наприклад, природні комплекси як Східно-європейська рівнина, Уральські гори. Таким чином, вся географічна оболонка являє собою складне мозаїчне будову і складається з природних комплексів різного розміру. Природні комплекси, що утворилися на суші, називають природно-територіальними, а в океані або іншому водоймищі – природними аквальних. Географічна оболонка володіє рядом закономірностей. До найважливіших з них відносяться цілісність, ритмічність розвитку, горизонтальна зональність і висотна поясність.

Посилання на основну публікацію