Географічна оболонка та її властивості

Земна куля складається з декількох оболонок: атмосфери, гідросфери, літосфери. Крім того, на Землі виділяють біосферу, заселену живими організмами. Всі оболонки тісно стикаються і взаємодіють один з одним.

Географічна оболонка (ГО) – єдина матеріальна система, в межах якої взаємодіють літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера. У географічну оболонку входять верхня частина літосфери, нижня частина – атмосфери, вся біосфера, вся гідросфера. У результаті такого тісного взаємопроникнення в географічній оболонці розвиваються процеси, які відрізняють її від інших сфер:
1) тільки в ГО можливо різноманітність видів енергії, перетворення сонячної енергії в рослинах (фотосинтез);

2) тільки в ГО можливе перебування речовини у трьох агрегатних станах;
3) тільки для ГО характерна наявність органічної речовини і життя, розвивається людське суспільство.
Головне джерело енергії в географічній оболонці – Сонце. Сонячна радіація на Землі забезпечує всі процеси, що протікають в ГО, бере участь у всіх круговоротах речовини. У розвитку ГО існують свої закономірності і характерні риси: цілісність, ритмічність і зональність, кругообіг речовини і енергії.
Круговороти речовини та енергії: всі речовини ГО знаходяться в постійному кругообігу. Испарившаяся з океанів вода переноситься повітряними течіями на сушу, випадає у вигляді опадів і знову повертається в океан річками і підземними водами – так замикається кругообіг води в природі. Біологічний круговорот полягає в перетворенні рослинами неорганічних речовин в органічні, які після відмирання біомаси знову перетворюються на неорганічні. Часто кругообіги речовини супроводжуються круговоротами енергії (наприклад, виділення тепла при конденсації водяної пари і поглинання тепла при випаровуванні). Круговороти обумовлюють безперервний розвиток географічної оболонки.
Цілісність ГО виявляється в тому, що зміна одного компонента природи неминуче викликає зміну всіх інших. Ці зміни можуть рівномірно охоплювати всю географічну оболонку і проявляються в деяких її окремих частинах, роблячи вплив на інші частини.

Ритмічність природних явищ полягає в повторюваності подібних явищ в часі. Приклади ритмічності: добові і річні періоди обертання Землі; тривалі періоди горотворення і зміни клімату на Землі; періоди зміни сонячної активності. Вивчення ритмів важливо для прогнозів процесів і явищ, що відбуваються в географічній оболонці.

Зональність – закономірна зміна всіх компонентів ГО від екватора до полюсів. Вона викликається обертанням кулястої Землі з певним нахилом осі обертання навколо Сонця. Залежно від географічної широти сонячна радіація розподіляється зонально і викликає зміну кліматів, грунтів, рослинності та інших компонентів географічної оболонки. Світовий закон зональності географічної оболонки виявляється в її поділі на географічні пояси та природні зони. На його підставі проводять фізико-географічне районування Землі і окремих її ділянок.
Одночасно з зональними діють і азональні чинники, пов’язані з внутрішньою енергією Землі (рельєф, висота, конфігурація материків). Вони порушують зональний розподіл компонентів ГО. У будь-якому місці земної кулі зональні і азональні чинники діють одночасно.

Посилання на основну публікацію