1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Геоекологічна ситуація в Україні

Геоекологічна ситуація в Україні

Геоекологічна ситуація в Україні сьогодні дуже складна. За тривалістю життя населення країни Україна займає 52-е місце в світі (1992 рік). З 1991 року почалося зменшення природного приросту населення, і ця тенденція не змінюється. У 1998 році воно склало -6 осіб на кожну тисячу. Збільшується кількість дітей, що народилися з різними відхиленнями і вродженими захворюваннями. Однією з причин несприятливої демографічної ситуації в країні вчені вважають забруднення навколишнього середовища і її головних складових частин: атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери. Атмосфера має величезне значення в житті природи і людини. Вона захищає Землю від згубних космічних випромінювань, регулює сезонні і добові коливання температури, є носієм тепла і вологи. Якщо без їжі людина може прожити місяць, то без повітря він не може прожити й двох хвилин. Маса атмосфери величезна, вона становить приблизно одну мільйонну частину маси Землі. Але справа в тому, що людині необхідне повітря певної якості, а в результаті антропогенної діяльності хімічний склад і фізичні властивості повітря стають все гірше.

У 1998 році в Україні налічувалося 351,7 тис. Джерел забруднень. Ними виробляється 18723,9 тис. Т шкідливих речовин, з них:

вловлюється – 14567,7 тис. т; утилізується – 3545,4 тис. т.

Шкідливі викиди в атмосферу склали 6040,8 тис. Т, з них стаціонарними джерелами забруднень – 4156,3 тис. Т, засобами пересування – 1884,5 тис. Т. Практично на території України немає таких місць, де зберігся б чисте повітря, а в багатьох промислових центрах він став загрозливим для здоров’я людини, особливо в таких великих містах, як Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Маріуполь, Донецьк, Єнакієве.

Основними забруднювачами атмосфери є підприємства чорної металургії (30,7%), енергетики (28,9%), вугільної (17,2%) та нафтохімічної (5%) промисловості.

У 1998 році в Донецькій області підприємствами енергетики, чорної металургії та вугільної промисловості були викинуті в атмосферу 1561 тис. Т шкідливих речовин. Головними забруднювачами були підприємства г Маріуполя (19,9 тис. Т), Дебальцевого (19,5 тис. Т), Харцизька (10,9 тис. Т), Зугреса (10,5 тис. Т).

Джерелом антропогенного забруднення атмосфери є автомобільний транспорт. Вихлопні гази автомобілів містять близько 200 речовин, у тому числі канцерогенні вуглеводні і тетраетилсвинець. Бензинові двигуни викидають більше речовин неповного окислення і згоряння, ніж дизельні. Кожна машина з бензиновим двигуном, яка пройшла 15 тис. Км, споживає 4350 кг кисню, а викидає 3250 кг діоксиду вуглецю, 530 кг оксиду вуглецю, 93 кг вуглеводнів і 27 кг оксидів азоту.

Під впливом сонячної радіації в атмосфері відбуваються різноманітні реакції, в які вступають і забруднювачі, при цьому утворюються вторинні забруднюючі речовини (альдегіди, формальдегіди, пероксіацетіленовие нітрати). Всі вони сприяють утворенню фотохімічного смогу, особливо в сонячні літні безвітряні дні. В сухому, загазованому, запиленому і теплому повітрі виникає синюватий прозорий туман з неприємним запахом. Він подразнює очі, горло. Листя на деревах в’яне, жовтіє, прискорюються корозія металу, руйнування мармуру, фарб. Це явище стає характерним для великих промислових міст України.

Окису сірки та азоту, викинуті в атмосферу внаслідок роботи ТЕС, автомобільних двигунів та інших джерел забруднення, взаємодіють з атмосферною вологою, утворюючи при цьому дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітром у вигляді кислотного туману і випадають на землю кислотними дощами. При цьому завдають величезної шкоди довкіллю: знижується врожайність сільськогосподарських культур, гинуть ліси, відбувається отруєння води у водоймах, погіршується здоров’я людей. Кислотні дощі часто випадають у Волинській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській областях.

Важливе значення в житті природи і людини має вода, якість якої в результаті господарської діяльності людини погіршується.

Основними джерелами забруднення вод є:

  • атмосферні опади, які несуть величезну кількість забруднювачів, в основному промислового походження. При стікання з земної поверхні атмосферні та талі води захоплюють додатково значну кількість речовин з сільськогосподарських полів і городів, міських вулиць та промислових територій;
  • промислові стічні води, які утворюються в різних галузях виробництва. Особливо активно використовується вода в чорної і кольорової металургії, хімічної, лісохімічної та нафтопереробної промисловості; ? місцеві побутові стічні води.
  • Забруднені поверхневі і підземні води (особливо грунтові). Населення і народне господарство України щорічно використовує близько 30 млрд м3 води. Причому слід сказати, що всі галузі промисловості і сільське господарство використовують воду неефективно. Більшість підприємств використовують води в 2-5 разів більше, ніж це потрібно за технологією, а відсутність лічильників обсягу використаної води не дає можливості визначити водний баланс підприємства.

Кількість і ступінь забруднення стічних вод залежать від виду сировини, рівня технологічних процесів і деяких інших факторів. Основним забруднювачем стічних вод є хімічна промисловість. Стічні води нафтопереробних заводів несуть з собою сірчану кислоту, сульфати, сірководень, смоли, розчинені у воді гази, жирні кислоти, а забруднювачами води при виробництві синтетичного каучуку є спирти, стирол, зтілбен-зол, дивинил, штучного волокна – ацетон, аміак, їдкий натр, сода. Коксохімічні заводи забруднюють воду фенолами. На підприємствах чорної і кольорової металургії воду використовують для охолодження печей і металу, для збагачення палива, сировини, очищення доменного газу. Стічні води забруднені суспензією порожньої породи, флотореаген-тами, іонами кольорових і важких металів.

Особливе місце останнім часом у забрудненні води займають синтетичні миючі засоби. Ці речовини дуже стійки і зберігаються у воді роками. Більшість з них містить фосфор, який сприяє бурхливому розмноженню у воді синьо-зелених водоростей і «цвітінню» водойм, які супроводжуються різким зниженням кисню у воді і загибеллю водних тварин.

У забрудненні поверхневих вод пестицидами велику роль відіграють сільськогосподарські та лісові угіддя. Тому води Дніпра і його приток забруднені в основному фенолами, нафтопродуктами, амонійним азотом, важкими металами, пестицидами.

Води Приазов’я – фенолами, сполуками азоту, нафтопродуктами, важкими металами.

Води Дністра і Південного Бугу – сполуками міді, цинку, марганцю, амонійним азотом.

Води Чорного та Азовського морів забруднені фенолом, нафтопродуктами, сполуками кольорових і важких металів, пестицидами, побутовими стічними водами.

Погіршується якість і підземних вод, особливо в районах інтенсивного промислового і сільськогосподарського виробництва, розміщення військових частин і військових об’єктів

На території України зосереджені найбільші в світі площі чорнозему. Запаси і якість цього безцінного природного ресурсу, на жаль, в останні десятиліття значно зменшилися і погіршилися. Це пояснюється непродуманої експлуатацією та меліорацією, ерозією, засоленням, окисленням грунтів

Грунту забруднюються гірничо-видобувної галуззю, чорною металургією, хімічною промисловістю Великі площі зайняті кар’єрами, териконами, промисловими і побутовими звалищами. Особливо це характерно для Донбасу, Придніпров’я, Прикарпаття

Величезної шкоди довкіллю завдала аварія, яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС при тепловому вибуху четвертого атомного реактора через порушення режиму експлуатації та техніки безпеки. На думку вчених, це найбільша техногенна катастрофа глобального характеру XX століття.

При вибуху виділилося 10-12% летючих радіонуклідів йоду, цезію і телур, 3-6% тугоплавких радіонуклідів барію, стронцію і плутонію. Викид 50 млн кюрі техногенних радіонуклідів призвів до радіаційного забруднення 20% території України. Радіоактивні опади зафіксовані в багатьох країнах, особливо постраждали Білорусь і Брянська область Російської Федерації, Польща, Фінляндія. Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га території України (32 райони шести областей), в основному це сільськогосподарські угіддя, 1,5 млн га лісів. 15 тис. Осіб проживають на території, де концентрація радіоактивних речовин перевищує 45 Кі / км2 (по цезію), 46 тис. Осіб – від 15 до 45 Кі / км2 і 150 тис. – Від 5 до 15 Кі / км2. Близько 1,5 млн чоловік проживає на території, де радіоактивний фон у кілька разів перевищує норму: це Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська та Івано-Франківська області.

У Законі про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виділені категорії зон радіоактивного забруднення територій:

  • ? зона відчуження, звідки евакуйовано населення в 1986 році;
  • ? зона обов’язкового відселення (включає 92 населених пункти);
  • ? зона гарантованого добровільного відселення (835 населених пунктів);
  • ? зона посиленого радіаційного контролю (1288 населених пунктів).

Завдяки проведенню комплексних агротехнічних, агрохімічних заходів на забруднених територіях знижується кількість радіонуклідів у ґрунті: це вапнування грунтів, внесення підвищених доз фосфорно-калійних добрив, переорювання, вивезення забруднених і ввезення чистих земель, але для повного «оздоровлення» території потрібно близько 400 років.

Тому ми зобов’язані навчитися правильно поводитися з джерелами атомної енергії, чітко уявляти не тільки її переваги, але і можливі наслідки в разі аварії. Постраждав від Чорнобильської катастрофи і Дніпро. У його донних відкладеннях, особливо в районі Київського водосховища, накопичуються радіонукліди, в тому числі і тривалого розпаду – цезій-137, стронцій-90, плуто-ний-239. Вченими зафіксовано їх міграції вниз по Дніпровському каскаду, виявлені вони на зрошуваних територіях і в системі господарського та питного водопостачання. Як відомо, підвищені дози радіації згубно впливають на здоров’я людини, її генетичний апарат клітин і різні біологічні структури організму. Більше 50% людей, які брали участь у ліквідації аварії, вже померли від різних захворювань, збільшилася кількість народження дітей з різними відхиленнями і важких ускладнень при вагітності у жінок, зростає число ракових захворювань і смертність.

До цих пір не вирішена проблема перевезення та захоронення радіоактивних відходів. Велику небезпеку для навколишнього середовища представляють близько 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких знаходиться близько 40 млн м3 твердих відходів з сумарною радіоактивністю 200 тис. Кюрі, і саркофаг над четвертим блоком, надійність якого не гарантована. У ньому ще залишилося значну кількість радіоактивного палива потужністю в кілька сотень тисяч кюрі. Могильники вже сьогодні протікають, конструкції саркофага осідають і деформуються.

Вплив Чорнобильської аварії на довкілля та здоров’я людини залишиться проблемою не тільки для нас, але і для кількох наступних поколінь. Катастрофа на Чорнобильській АЕС всім продемонструвала небезпечність виходу з-під контролю ядерної енергії та дала можливість відчути, до яких страшних наслідків може привести її використання, наприклад, у військових цілях. У зв’язку з серйозністю ситуації, що склалася сьогодні вирішується питання про закриття Чорнобильської АЕС.

ПОДІЛИТИСЯ: