Гендерна рівність/нерівність в Норвегії

У 1913 році Норвегія однією з перших країн у світі надала жінкам виборчі права в повному обсязі. З 1960-х років норвезькі ЗМІ стали проводити активні кампанії по формуванню сприятливої ​​громадської думки в підтримку забезпечення рівності жінок і збільшення їх представництва в органах влади. Вперше подібна кампанія стартувала в 1967 році. В результаті цього заходу за підсумками перших же виборів число жінок в органах влади зросла з 6 до 9,8%.

У 1978 році в Норвегії був прийнятий закон про рівноправність статей, що забороняє дискримінацію за статевою ознакою у всіх сферах суспільного життя. За його дотриманням стежать Комісія з рівності статей і Бюро уповноваженого з питань дотримання рівноправності між статями. Норвегія приєдналася до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і щорічно звітує перед ООН про становище жінок в країні. Уряд приділяє значну увагу доповідям різних громадських організацій з питань прав жінок в країні і оперативно реагує на них.

Вплив жінок в норвезькій політиці поступово зростає. Поступово сформувалася думка, що жінок в керівних органах повинно бути не менше 40%. У Стортингу число депутатів-жінок в останні роки становить 35-40% (за підсумками виборів 2005 року – 37,9%). У 1981 році в закон про рівноправність статей були внесені поправки щодо підтримки гендерного балансу в державних комітетах та інших організаціях. У 1986 році в уряді Гру Харлем Брунтланд жінки зайняли 8 з 18 міністерських постів (44,4%). В уряді «червоно-зеленої» коаліції, сформованому за підсумками виборів 2005 року, 8 міністерств з 17 очолюються жінками.

Офіційно гендерні квоти на участь в політиці в Норвегії відсутні, хоча всі політичні партії де-факто добровільно надають жінкам певну частку в своїх рядах, а також висувають їх на керівні пости, щоб позиціонувати себе як прихильників гендерної рівноправності.

Відносно ролі жінок на підприємствах ситуація регламентована новим законом, прийнятим у 2004 році, яке набрало чинності з 2006 року. Даний закон вимагає, щоб як мінімум 40% ради директорів підприємства становили жінки. В цілому жінки в Норвегії мають широкі можливості для працевлаштування. За даними ООН за 2005 рік, частка працюючих жінок склала в Норвегії понад 63% (частка працюючих чоловіків склала 86%).

При цьому в Норвегії зберігається ситуація, при якій чоловіки отримують вищу зарплату, ніж жінки. В даний час різниця в оплаті праці між жінками і чоловіками в Норвегії становить в середньому 23%. Причиною цього є збереження традиційно чоловічих і жіночих професій, останні з яких, як правило, гірше оплачуються. Також впливає робота на неповний робочий день, яку часто беруть жінки з маленькими дітьми.

Держава фінансує ряд соціальних програм, спрямованих на допомогу жінкам, які страждають від гендерної дискримінації, підтримує (в тому числі у фінансовому відношенні) розвиток жіночого підприємництва. У країні діє близько 50 притулків для жінок та дітей, які постраждали від насильства в сім’ї.

Найбільш впливовою жіночою організацією Норвегії є «Жіноча група Оттар» на чолі з Астой Хааланд.

Посилання на основну публікацію