Функції та склад атмосфери

Газовий склад нижніх шарів атмосфери, особливо тропосфери, майже постійний. Змінюється лише кількість водяної пари і зважених часток органічного і мінерального походження (аерозолів). Головна особливість нижній частині стратосфери – підвищений вміст озону (Оз) на висоті 20-30 км. Він утворюється з кисню, який поглинає ультрафіолетові промені, тим самим, оберігаючи від їх шкідливого впливу живі організми, що мешкають на Землі. У вищерозміщених шарах для утворення озону не вистачає кисню, в розташованих нижче – ультрафіолетової радіації. Загальний вміст озону у всій атмосфері відповідає шару чистого озону товщиною 2-4 мм. Проблема озонового шару. Вище 90 км в результаті відбуваються під дією світла, змінюється хімічний склад атмосфери. Вона збагачується легкими газами. Вище 600 км переважає гелій. Важлива частина атмосфери – водяна пара. Його концентрація становить близько 0,16% обсягу атмосфери. З висотою кількість водяної пари різко зменшується. У результаті конденсації водяної пари утворюються краплі і виникають хмари. Якщо розміри крапель не великі, то вертикальні потоки повітря піднімають їх вгору. Коли краплі осідають на крижинках або інших твердих частках їх вага швидко росте, тоді випадають опади – дощ або сніг. У процентному співвідношенні розподіл газів у межах атмосфери виглядає наступним чином: азот – 78%, кисень – 21% решта – це водень, аргон, вуглекислий газ, неон, гелій, метан, криптон, озон та інші гази.

Посилання на основну публікацію