1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Формування світової економіки і економічна глобалізація

Формування світової економіки і економічна глобалізація

Процеси об’єднання у світовій економіці досягли такого рівня, а зв’язок між національними економіками різних країн стала такою тісною, що тепер економічне відтворення визначається на міжнародному рівні, а не на рівні країн. Таким чином, до кінця XX ст. сформувалася глобальна економіка (складна, суперечлива, ще тільки на початковій стадії). Відбувається злиття економіки соціалістичних і капіталістичних систем, розвинених і країн, Заходу і Сходу. Все більшу роль відіграють ТНК (транснаціональні корпорації) у світовій економіці.
Економічна глобалізація не вирішила поки глобальну продовольчу проблему, хоча в даний час в світі виробляється на душу населення більше продовольства, ніж будь-коли в історії людства. І все ж мільйони людей на Землі ще голодують, в більшості своїй в країнах, що розвиваються.
Хоча зростання виробництва продуктів, особливо в країнах, що розвиваються швидко зростає, але населення зростає швидше. Екстенсивний шлях вирішення продовольчої проблеми практично вичерпав себе. У світі йдуть активні процеси інтенсифікації сільського господарства: <зелені революції>, хімізація, меліорація, селекція, розвиток нової біотехнології (перебудова живих організмів на клітинному і молекулярному рівні – генна інженерія, створення генетично змінених продуктів).
Важливе значення має і справедливий розподіл продуктів харчування між країнами.
Сучасна індустріальна цивілізація характеризується бурхливим ростом і глобальним поширенням технічних систем і технологічних процесів, що перетворили всі сфери життя суспільства. Утворилося світове технологічне та інформаційний простір, пронизане мережею транспортних і телекомунікаційних ниток. Але, воно неоднорідне: у розвинених країнах поширений постіндустріальний технологічний спосіб виробництва; у відсталих – доіндустріальні уклади в сільському господарстві, будівництві, ремесла.
Розвинені країни експортують сучасні товари і послуги (комп’ютери, програми, стільникові телефони, послуги космічного зв’язку і т.д.) в більш відсталі країни, отримують при цьому величезні надприбутки, стають монополістами технологічних проривів.
Глобалізація техносфери породжує і таке явище як технологічний і інформаційний неоколоніалізм, реалізований за допомогою ТНК, які використовують своє монопольне становище для стримування технологічного розвитку відстаючих країн і викачування величезних доходів.
Таким чином, сучасні технологічні системи вийшли за національні кордони і набули рис, небезпечні як для розвитку суспільства, так і для біосфери Землі.
Найбільш складний і суперечливий характер глобалізації у соціокультурній сфері – в галузі науки, культури, освіти, етики, ідеології.
XX століття називають століттям <інформаційного вибуху>, тому в цей період з’явилися зовсім нові наукові, культурні, освітні цінності і технології. Сформувалися центри науки і культури, що мають світове значення.
Але поряд з цим йшла хвиля уніфікації та стандартизації, формувалася культура, позбавлена ​​національного змісту, розмивалися колишні моральні підвалини. У відповідь на це до кінця століття стали проявлятися протилежні тенденції: відродження та відокремлення національних культур, різноманітність педагогічних шкіл та індивідуалізації процесу освіти, посилення культу і самобутності сімей та окремої особистості.
Глобальними є також демографічні, геоурбанізаціонние процеси, проблеми миру і безпеки народів, використання сировини та енергії, ресурсів Світового океану. Вони також вимагають зусиль для їх рішень.
Студентам пропонується висловити свої варіанти вирішення цих проблем.
Загальний висновок повинен бути про те, що головною проблемою збереження нашої цивілізації залишається глобальна екологічна проблема.

ПОДІЛИТИСЯ: