Фізико-хімічні властивості морської води

Морська вода – солона, внаслідок присутності в ній хлориду натрію (кухонної солі). Солоність – це величина, яка вимірюється в проміле (середнє проміле Світового океану – 35 проміле% о, це означає, що в 1 літрі води знаходиться 35 грам солі.). У морській воді також міститься велика кількість газів: 63% азоту, 35% кисню, вуглекислий газ, сірководень та інші. Вміст кисню залежить від температури води. Чим нижче температура, тим вище вміст у ній кисню (Байкал) і навпаки. Також від температури залежить і щільність океанської води, чим нижче температура, тим вище щільність. Прозорість води залежить від глибини і характеру приток, що впадають в океан або море. Для вимірювання глибини використовується білий металевий диск – Секкі. Саме прозоре море Саргасове (66,5 м). Колір води залежить від характеру і величини домішок в ній. Червоне море названо за рахунок присутності в їх водах червоних харових водоростей. Колір Жовтого моря обумовлений кольором впадає в нього річки Хуанхе (або жовтої річки, яка тече по лесових відкладів). Наступне властивість – це температура. Світовий океан є акумулятором тепла на Землі. Вода має властивість довго нагріватися і довго віддавати тепло, внаслідок цього океан є найважливішим кліматообразуючим фактором. Температура океанічної води, загалом, відповідає широті місцевості. У спекотному поясі вона на поверхні підвищується на захід, а в помірному на схід. Таке змішання температур обумовлено морськими течіями. Температура води на поверхні океану залежить також від клімату навколишніх територій. Найбільш висока температура відзначена в морях оточених жаркими пустелями. Вода в океані знаходиться в постійному русі. Розрізняють 3 види рухів – коливальні – хвилі, поступальні – океанічні течії, змішані – припливи і відливи. Хвилі – руху води в горизонтальному напрямку. Основна причина їх виникнення вітер, а також підводні землетруси і виверження вулканів. У відкритому океану висота хвилі не досягає і 1 метра, але при підході до берегів може збільшуватися до 30 метрів і довжини до 1 км. Океанічні течії – поступальні рухи величезних мас океанічної води, тобто горизонтальне переміщення води на великі відстані. По температурі течії бувають теплими і холодними і на географічних картах позначаються відповідно червоним і синім кольорами. Основною причиною їх виникнення також є вітер. За походженням течії діляться на дрейфові (викликані постійними вітрами), стічні, які виникають внаслідок постійного підняття рівня води, викликаного її притокою або достатком атмосферних опадів, компенсаційні, утворюються внаслідок перетікання води з океану в океан. Морські течії також є важливим кліматообразуючим фактором. Діяльність припливів і відливів пов’язана з діяльністю космічних тіл Місяця і Сонця, а також магнітних властивостей самої Землі і внаслідок обертання навколо своєї осі. Найбільший приплив спостерігається біля берегів Північної Америки в районі затоки Фанді. Висота припливної хвилі тут становить 18 метрів. Енергію припливів можна використовувати в якості альтернативного джерела енергії. У нас в Росії діє єдина приливна електростанція на Кольському півострові.

Посилання на основну публікацію