Економіка Швеції

За 100 років Швеція з відсталої і однією з найбідніших країн Європи, якою вона була в сер. 19 ст., Де 70% населення було зайнято в сільському господарстві, перетворилася в одну з найрозвиненіших промислових них країн світу з високим рівнем життя населення. Перетворенню економіки з відсталої в передову промислову сприяла наявність багатих природних ресурсів – залізної руди, ліси, гідроенергії, а також талановитих інженерів і кваліфікованих робітників. У 1870-х рр. шведська залізна руда і ліс були необхідні для промислового розвитку Європи.

Розширення шведського експорту сприяло індустріалізації країни і зростанню міського населення. На основі шведських винаходів створювалися і швидко росли нові компанії в металургії та машинобудуванні. В умовах швидкого зростання населення важливе значення мала еміграція, насамперед у Північну Америку (в 1860-1930 країну покинули 1,2 млн шведів), що дозволило уникнути голоду і масового безробіття.
Ш. уникла участі в обох світових війнах, що дозволило їй не тільки зберегти виробничий потенціал і трудові ресурси, а й значно збагатитися на поставках воюючим країнам і при відновленні європейської економіки.

Протягом декількох десятиліть після 2-ї світової війни тривало швидкий розвиток шведської економіки. Це були її «золоті» роки. Було побудовано держава добробуту. Проте в 2-й пол. 1970-х і поч. 1990-х рр. Ш. пережила серйозні економічні кризи. Скорочувався обсяг ВВП, збільшувався обсяг державного боргу, а в 1990-х рр. знижувався курс шведської крони. Економіка і державні фінанси піддалися жорсткій санації. До поч. 21 в. державний бюджет став збалансованим, рівень інфляції знизився і прискорився економічне зростання (у 1997-2000 він становив в середньому 4%). Активно розвивалися високотехнологічні підприємства.

У 2002 ВНП збільшився на 1,6% і склав 2340 млрд крон, а на душу населення – 262,2 тис. Крон. Інфляція – 2,4%, валові капіталовкладення – 400 млрд крон (2002).

У Ш. трудяться 50% населення. Ця цифра висока тому, що понад 75% жінок у віці 16-64 року працюють. До поч. 1990-х рр. рівень безробіття був низьким. Проте потім він значно виріс. У 2002 чисельність економічно активного населення склала 4,4 млн чол., Безробіття – 4%.

Галузева структура економіки: сільське господарство – 2%, промисловість – 29, сфера послуг – 69 (по вкладу у ВВП), сільське господарство – 2, промисловість – 24, сфера послуг – 74% (по зайнятості).

Шведське промислове виробництво нерідко базується на місцевих видах сировини: ліс і залізній руді. На підприємства машинобудування, включаючи автомобілебудування, припадає 40% загального обсягу виробництва, на деревообробну і целюлозно-паперову промисловість – трохи більше 20%, частка хімічної індустрії – близько 12%. У 1990-х рр. найбільш динамічно розвивалися фармацевтика, виробництво телекомунікаційної апаратури та автомобілів. Все більшу роль в економіці відіграють інформаційні технології. Ш. – одна з провідних країн у цій галузі.

Споживання енергії в Ш. на душу населення – одне з найвищих у світі в результаті холодного клімату, концентрації енергоємної промисловості і високого рівня життя. Дешева гідроенергія була важливим фактором промислового розвитку країни. Близько 15% енергії дають електростанції, побудовані головним чином на річках Північної Ш. Св. 40% споживаної в країні енергії забезпечує імпорт нафти, 7% – імпорт вугілля і коксу. У 2000 виробництво електроенергії склало 144 600 000 000 кВт-год. ГЕС виробляють 54% електроенергії, АЕС – 37%.

Сільське господарство відіграє досить обмежену роль в економічному житті. У сільськогосподарському виробництві використовується тільки 8% території Ш. Разом з тим сільське господарство відрізняється високою продуктивністю. Ш. задовольняє св. 80% потреб у продовольстві за рахунок власного виробництва, в т.ч. практично повністю в молоці, м’ясі, хлібі, картоплі.

У землеробстві переважають кормові зернові культури (ячмінь, пшениця, овес і жито), картопля, цукровий буряк та ріпак. Велика частина посівів відведена під ячмінь, овес і озиму пшеницю. Під сіяними травами зайнято близько 1/3 оброблюваної землі. Для сільського господарства характерна його тісний зв’язок з лісовим господарством. Близько 75% всіх фермерів поєднують обидва види діяльності.

Провідна галузь сільського господарства – тваринництво м’ясо-молочного напрямку, на яке припадає близько 80% доходів. Роль м’яса в товарної продукції безперервно зростає. З інших галузей тваринництва найбільш розвинене беконне і м’ясне свинарство. Свинина становить понад 1/2 загального виробництва м’яса в країні.

У Ш. переважають невеликі сімейні ферми, і близько 80% фермерів ведуть господарство на власній землі. Основні доходи фермери отримують від прода- жу молочних продуктів і м’яса. Близько 40% культивованої землі здається в оренду.

Розквіт рибальства в Ш. припав на 1950-і і 1-ю пол. 1960-х рр. в основному завдяки великим запасам оселедця в Північному морі. Виснаження рибних запасів призвело до скорочення уловів. Зараз більше 1/2 улову припадає на оселедець і тріску.

Загальна протяжність залізниць 12,821 тис. Км (з них майже 8 тис. Км електрифіковані), автомагістралей – 211 тис. Км, газопроводів – 88 км. Торговий флот – 174 судна загальною водотоннажністю 2,6 млн т. Основні порти: Ґетеборг, Стокгольм, Мальме. Морським шляхом йде 90% зовнішньої торгівлі Ш. 1 липня 2000 був відкритий Ері-сунский міст, який з’єднав Мальме і Копенгаген. У країні 255 аеропортів, 6 млн телефонів і приблизно 4 млн мобільних телефонів, 169 телепередавальних станцій, 4,6 млн телевізорів, 6020000 користувачів Інтернету (2002).

За останні десятиліття у шведській торгівлі відбулися значні зміни з метою більшого пристосування до споживачів і їх звичкам. Помітно скоротилася загальна кількість магазинів (з 9,2 тис. В 1980 до 6,8 тис. В 1998). За той же період обсяг продажів збільшився майже в 3 рази. Тепер більше 1/2 магазинів, що торгують готовими товарами, відкриті по неділях. Широко поширилася система самообслуговування. З’явилися заміські магазини самообслуговування (гіпермар-кети), що пропонують товари за невисокими цінами. Універсами, серед яких виділяються супермаркети, мають повний набір продовольчих і готових товарів. Є великі «ланцюгові» магазини в окремих областях. Бо більша частина оптової торгівлі здійснюється незалежними підприємствами. У торгівлі важливу роль відіграють кооперативи.

Жорстка бюджетно-фінансова політика спрямована на стабілізацію позитивного сальдо державного бюджету шляхом затвердження стель витрат і складання бюджету на 3 роки вперед. Найбільш важливим питанням в економічній політиці Ш. залишається участь в ЄВС, від вступу в який вона утрималася в 1999 і за результатами референдуму в 2003.

В останні роки центральний банк Ш. «Свері-ес Риксбанк» встановив щорічну мета в області інфляції – 2% і в області процентних ставок слід за Європейським центральним банком. З 1992 шведська крона перейшла на плаваючий курс, який за наступне десятиліття значно знизився.

У 2002 державні доходи склали 56,9% ВНП, витрати – 55,5%, сальдо державного бюджету – 1,4%, державний борг – 52,4% від ВНП, або 1235 млрд крон (2003). Державне споживання склало 656 млрд крон (2002).

Тривалість робочого тижня – 40 ч. Оплачувана відпустка – 5 тижнів. Після податкової реформи 1991 більшість працюючих за наймом платить лише 100 крон прибуткового державного податку (максимальна ставка доходить до 25%), а ставки комунального прибуткового податку складають приблизно 31%. Податок на доходи підприємств 28%. Податок на додану вартість коливається від 6 до 25%. Роботодавці відраховують 33%, а працівники платять 6% на покриття соціальних витрат. Крім того, підприємства відраховують близько 7% на пенсійне забезпечення згідно з колективними договорами.

Рівень життя населення в Ш. вважається одним з найбільш високих у світі. Заробітна плата жінок щодо чоловіків в Ш. найбільш висока в світі. Погодинна заробітна плата робітника в приватному секторі 112,7 крони, щомісячна заробітна плата службовця в приватному секторі – 26 180 крон (2003). За ступенем вирівнювання доходів Ш. випереджає інші країни світу. На 10% найбагатших домашніх господарств припадало 20% доходів, на 10% найбідніших – 4%. Приватне споживання склало 1139 млрд крон (2002).

Економіка Ш. тісно пов’язана із зовнішнім світом і сильно залежить від зовнішньої торгівлі. Близько 50% виробленої промислової продукції експортується. В експорті, який склав 1012 млрд крон в 2002, переважають машини та обладнання (35%), транспортні засоби, папір, целюлоза, лісоматеріали, чорні метали, хімічні товари. У країни ЄС прямувало 55% експорту (Німеччина – 11%, Великобританія – 9%, Данія – 6%, Фінляндія – 6%), у США – 11%, в Норвегію – 9% (2001). В імпорті, який склав 871 млрд крон, переважають машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, хімічні товари, транспортні засоби, чорні метали, продовольчі товари, одяг (2002). З країн ЄС в 2001 надходило 66% імпорту (Німеччина – 18%, Великобританія – 9%, Данія – 8%, Нідерланди – 7%, Франція – 7%), з Норвегії – 9%, із США – 7%.

У 2002 позитивне сальдо платіжного балансу – 4,2% ВВП.

Посилання на основну публікацію