Економіка Саудівської Аравії

Економічний розвиток сучасної С. А. характеризується високою питомою вагою нафтової промисловості, з поступовим розширенням виробництва в супутніх галузях і низці галузей обробної промисловості.

ВВП С. А., розрахований за паритетом купівельної спроможності валют, склав 241 млрд дол. США. ВВП на душу населення 10600 дол. (2001). Зростання реального ВВП 1,6% (2001). Частка С. А. у світовій економіці (частка ВВП) в поточних цінах близько 0,4% (1998). Країна виробляє майже 28% сукупного ВВП арабських країн. У 1997 С. А. забезпечила 13,9% світового видобутку нафти і 2% – газу. Інфляція 1,7% (2001).
Чисельність зайнятих 7180000 чол. (1999). Велика частина зайнятих в економіці, близько 56%, представлена ??іммігрантами.

Галузева структура економіки за вкладом у ВВП (2000): сільське господарство 7%, промисловість 48%, сфера послуг 45%. На добувну промисловість у 2000 доводилося 37,1%, на обробну – близько 10%, Структура ВВП по зайнятості: сфера послуг 63%, промисловість 25%, сільське господарство 12% (1999). За даними на 1999, найбільше число зайнятих – 2,217 млн ??чол. – Було в сфері фінансів і нерухомості, 1037000 чол. – В торгівлі, ресторанному та готельному справі, 1,020 млн чол. – В будівництві. Інші були зайняті в інших секторах сфери послуг і в промисловості, в т.ч. близько 600 тис. чол. – В обробній.

Багато хто з відомих великих саудівських компаній виросли з традиційних сімейних комерційних груп. Індустріалізація С. А. здійснювалася за провідної ролі держави, тому в економіці досі переважають компанії і корпорації з високою часткою державного капіталу, приватний капітал присутній у них на паях з державною. Є компанії з участю іноземного капіталу. Саудівський національний банк «Аль-Раджха Бен-кінг енд Інвестмент Корпорейшн» виріс в 1970-80-і рр. з найстарішої грошово-міняльної контори сімейства Аль-Раджха, якому належить 44% акцій банку. «Нешнл Індастріалізейшн Ко.» І «Нешнл Егрі-калчурел Девелопмент Ко.» Є першими в країні великими компаніями відповідно промислового та сільськогосподарського розвитку, створеними з переважанням приватного капіталу. Державна нафтова компанія «Сауді АРАМКО» та державна холдингова компанія з нафти і мінеральних ресурсів ПЕТРОМІН з її системою дочірніх установ у різних сферах нафтової промисловості від видобутку нафти до виробництва масел, бензину та ін. Включає 14 великих компаній і виступає основою всієї структури галузі. У деяких з цих компаній є іноземне акціонерне участь («МакДермотт», «Мобіл Ойл Інвестмент»). В нафтохімії та важкої промисловості існує подібна структура, центральне місце займає створена в 1976 холдингова компанія САБІК («Сауді Бейсік Індастріз Корп.»), 70% капіталу якої належить державі. Роль приватного капіталу в даній сфері економіки вище. Серед великих компаній – «Кемья», «Шарк», «Ібн Сіна», «Хадід», «Садаф», «Ян-пет». В інших галузях господарства до великих належать компанії «Арабіан Сементів Ко.» (Виробництво цементу), «Сауді Метал Індастріз» (сталева арматура), «Аз-Заміль Груп» (нерухомість, маркетинг) і т.д. У країні є різні банки і страхові компанії.

Основна галузь промисловості – нафтогазова, яка забезпечує виробництво найбільш вагомою частки ВВП С. А. Вона контролюється державою через державні уповноважені організації і компанії. До кін. 1980-х рр. був завершений викуп державою всіх іноземних часткою в нафтовій компанії «Сауді АРАМКО». У 1960-70-і рр. в країні відбулося швидке збільшення видобутку нафти: з 62 млн т в 1969 до 412 млн у 1974. Це співпало зі спалахом світової енергетичної кризи в 1973 після арабо-ізраїльської війни. У 1977 експорт саудівської нафти приніс 36,5 млрд дол. США доходів. У 1980-і рр. ціни на нафту знизилися, проте нафтогазова промисловість продовжує забезпечувати чималі доходи (близько 40 млрд дол. США на рік), що становлять близько 90% доходів країни від експорту. Розробка нафти ведеться на належать державі промислах. Вона добувається на 30 основних родовищах і експортується за допомогою системи трубопроводів, нафтосховищ і портів на узбережжі країни. У 2000 видобуто 441 400 000 т нафти і 49800000 м3 газу. С. А. грає важливу роль в Орга- нізації країн – експортерів нафти (ОПЕК). У 2001 квота країни у видобутку ОПЕК становила понад 7540000 бар. нафти на добу.

В області утилізації газу найбільшим проектом було будівництво в 1975-80 єдиної системи збору та переробки попутного газу, через яку газ експортується і забезпечуються підприємства нафтохімії. Обсяг виробництва – 17,2 млн т зрідженого газу (1998). В області нафтопереробки є 5 найбільших нафтопереробних заводів в Янбу, рабів, Джидді, Ер-Ріяді і Рас Таннуре. Останній переробляє більше 300 тис.т. Найбільше виробляється мазуту і дизельного палива. Налагоджено випуск автомобільного та авіаційного бензину, палива для реактивних двигунів.

На великих підприємствах, контрольованих САБІК, розташованих у промислових центрах Ель-Джубайль, Янбу і Джидда, здійснюється нафтохімічне і металургійне виробництво. У 1990 – 96 обсяг продукції зріс з 13 до 22,8 млн т. На ринку було реалізовано 12,3 млн т продукції нафтохімії, 4,2 млн т добрив, 2,8 млн т металів, 2,3 млн т пластмас. До 1997 обсяг продукції САБІК досяг 23,7 млн ??т, а до 2000 виробничі потужності планувалося збільшити до 30 млн т. Серед нафтохімічних товарів – етилен, сечовина, метанол, аміак, поліетилен, етиленгліколь та ін.

Гірничодобувна промисловість розвинена слабо. В поч. 1997 створена державна гірничодобувна компанія. В даний час розробляються родовища золота на північний схід від Джидди. У 1998 тут було видобуто близько 5 т золота, 13,84 т срібла. Розробляються сіль, гіпс.

З поч. 1970-х рр. в С. А. швидко розвивалася промисловість будматеріалів у зв’язку з будівельним бумом. Основа промисловості – виробництво цементу, воно зросло з 9648 тис. Т в 1979 до 15 776 тис. В 1998. Розвинене скляне виробництво.

Металургійна промисловість представлена ??виробництвом арматурної сталі, сталевого прута, деяких видів фасонного прокату. Побудовано кілька підприємств.

У 1977 почав випускати продукцію завод саудівсько-німецької компанії по збірці вантажівок. У Даммаме є невелика суднобудівна верф, що випускає нафтоналивні баржі.

Важливі галузі промисловості – опріснення морської води та енергетика. Перший опріснювальний завод побудований в Джидді в 1970. Зараз вода подається з узбережжя в центральні міста. В 1970-95

потужність опріснювальних заводів зросла з 5 до 512 млн американських галонів води на рік. Було електрифіковано близько 6000 міст і селищ по всій країні. У 1998 виробництво електроенергії склало 19 753 МВт, в 1999 виробничі потужності досягли 23 438 МВт. У наступні два десятиліття очікується щорічний приріст потреб в електроенергії, рівний 4,5%. Буде потрібно збільшити її виробництво до близько 59 000 МВт.

Прискорено розвиваються легка, харчова і фармацевтична промисловість. Легка промисловість в основному представлена ??підприємствами ремісничого типу. У країні налічується більше 2,5 тис. Підприємств з виробництва продуктів харчування, тютюнових виробів, 3500 килимових, текстильних, швейних і взуттєвих, більш 2474 деревообделочного, 170 друкарень. Уряд заохочує розвиток підприємств обробної промисловості приватним капіталом. За підсумками видачі ліцензій в 1990-і рр. найбільш пріоритетними були створення виробництв нафтохімічних товарів і пластмас, металообробка та механічні майстерні, виробництво паперових виробів і друкарською продукції, продовольства, кераміки, скла та будматеріалів, текстилю, одягу та шкіряних виробів, деревообробка.

Частка сільського господарства у ВВП країни становила в 1970 лише 1,3%. За 1970-93 виробництво основних продуктів харчування збільшилася з 1,79 млн до 7 млн ??т. С. А. повністю позбавлена ??постійних водотоків. Землі, придатні для обробки, займають менше 2% території. Незважаючи на це, сільське господарство С. А., субсидованих урядом і використовує сучасні технології та техніку, стало динамічно розвивається галуззю. Довгострокові гідрологічні дослідження, розпочаті в 1965, виявили значні водні ресурси, придатні для сільськогосподарського використання. Крім глибоких свердловин по всій країні, сільське і водне господарство С. А. використовує більше 200 водосховищ загальним об’ємом 450 млн м3. Тільки сільськогосподарський проект в Ель-Хасе, завершений в 1977, дозволив окропити 12 тис. Га і забезпечити роботою 50 тис. Чол. До іншим найбільшим іригаційним проектів відносяться проект Ваді-Джизан на узбережжі Червоного моря (8 тис. Га) та проект Абха в горах Ассира на південному заході. У 1998 уряд оголосив про новий проект розвитку сільського господарства вартістю 294 млн дол. США.Площадь оброблених земель до сер. 1990-х рр. зросла до 3 млн га, країна стала екс- портувати продукти харчування, імпорт продовольства знизився з 83 до 65%. З експорту пшениці С. А. у 2-й пол. 1990-х рр. займала 6-е місце у світі. Виробляється понад 2 млн т пшениці, понад 2 млн т овочів, близько 580 тис.т фруктів (1999). Вирощуються також ячмінь, кукурудза, просо, кава, люцерна і рис.

Розвивається тваринництво, представлене розведенням верблюдів, овець, кіз, ослів і коней. Важлива галузь – рибальство і рибопереработка. У 1999 видобуто близько 52 тис. Т риби. Експортуються риба, креветки.

Протяжність залізниць 1392 км, 724 км мають дві колії руху (2001). У 2000 залізницею перевезено 853,8 тис. Пасажирів і 1,8 млн т вантажів. Автомобільний транспорт налічує більше 5,1 млн машин, з яких 2286000 становлять вантажні. Протяжність доріг – 146 524 км, в т.ч. 44104 км доріг з покриттям. У 1990-і рр. завершено будівництво трансаравійской магістралі. Трубопровідний транспорт включає 6400 км трубопроводів для перекачування нафти, 150 км для перекачування нафтопродуктів і 2200 км газопроводів, в т.ч. для зрідженого газу. Морський транспорт нараховує 274 судна загальною валовою вантажопідйомністю 1410000 т, з яких 71 велике судно має місткість св. 1000 т, включаючи 30 танкерів (в т.ч. для перевезення хімікатів), вантажні судна і рефрижератори, є також 9 пасажирських суден (2002). 90% вантажів доставляється в країну по морю. Флот перевіз в 1999 88460000 т вантажів. Найбільші порти – Джидда, Янбу, Джизан на узбережжі Червоного моря, розширюється цілий ряд інших портів. Даммам – 2-й за значенням торговельний порт і найбільший порт країни в Перській затоці. Інший великий порт в Затоці – Джубайль. Найбільший нафтовий порт – Рас-Танну-ра, через нього експортується до 90% нафти. У королівстві 25 комерційних аеропортів. Найбільшими міжнародними є аеропорт ім. короля Абдельазіза в Джидді (зали одночасно можуть прийняти 80 тис. паломників, вантажообіг близько 150 тис.т на рік), аеропорт ім. короля Фахда в Даммаме (12 млн пасажирів на рік), аеропорти в Ер-Ріяді (15 млн пасажирів на рік) і Дахране. Інші – аеропорти в Хайле, Бише і Бадані. Саудівська авіакомпанія «Сауда» – найбільша на Близькому Сході. У 1998 перевезено 11800000 пасажирів.

В С. А. система зв’язку налічує 3,23 млн стаціонарних телефонних ліній і більше 2520000 користувачів мобільних телефонів, близько 570 тис. Користувачів Інтернету (2001). Транслюється 117 телевізійних каналів. Країна активно бере участь у створенні загальноарабської супутникового зв’язку. Є декілька національних теле- і радіоканалів і близько 200 газет та інших періодичних видань, в т.ч. 13 щоденних.

Торгівля – традиційна сфера економічної активності С. А. Імпортуються в основному промислові і споживчі товари. Для заохочення національної промисловості митом у 20% обкладаються товари, що конкурують з товарами місцевого виробництва. Строго регулюється ввезення в країну алкоголю, наркотичних речовин, зброї, релігійної літератури. Інші галузі сфери послуг пов’язані з нерухомістю, фінансовими операціями, в яких обмежується діяльність іноземців.

До недавнього часу розвиток туризму в основному було пов’язано з обслуговуванням паломників, які приїжджають до Мекки. Їх щорічне число – близько 1 млн чол. В кін. 1990-х рр. прийнято рішення зробити іноземний туризм найважливішою галуззю сфери послуг. У 2000 на розвиток туризму витрачено близько 14,4 млрд дол. США. У країні було 200 готелів.

Сучасна економічна політика характеризується участю держави в основних галузях економіки та обмеженням присутності іноземного капіталу. Разом з тим з кін. 1990-х рр. проводиться курс на одночасне розширення активності національного приватного капіталу, приватизацію, стимулювання іноземних інвестицій. Видобуток нафти і газу залишається в руках держави. Соціальна політика включає забезпечення соціальних гарантій населення, підтримку і субсидування молоді і сім’ї. На нинішньому етапі це поєднується зі стимулюванням підготовки та перепідготовки національних кадрів для роботи в промисловості і приватному секторі економіки.

Кредитно-грошова система країни характеризується забезпеченням національної валюти за допомогою інвалютних доходів від експорту нафти, ліберальним валютним режимом. Контроль за грошовим обігом і банківською системою здійснює Валютне агентство. Самостійна діяльність іноземного банківського капіталу до теперішнього часу не дозволена. У ряді спільних банків з іноземним капіталом контрольний пакет акцій має національну приналежність. Діють 11 комерційних банків і спеціальні банки розвитку, а також фонди для фінансової допомоги арабським країнам. Банки функціонують з ісламської системі, не стягують і не виплачують фіксований відсоток.

Державний бюджет країни формується на 75% за рахунок доходів від експорту нафти. Податки до кін. 1990-х рр. відсутні, крім релігійного. У 1995 непрямі податки оцінювалися в 1300 млн Сауд. ріалів (менше 0,3% ВВП). В даний час вводяться податок на доходи компаній і прибутковий податок з фізичних осіб. Розглядається введення податку на додану вартість і т.п. Найбільші статті бюджетних витрат: оборона і безпека – 36,7%, розвиток людських ресурсів – 24,6%, держуправління – 17,4%, охорону здоров’я – близько 9% (2001). Доходи бюджету 42 млрд дол. США, витрати – 54 млрд (2002). Є значний внутрішній борг. Зовнішній борг оцінюється в 23,8 млрд дол. США (2001). Валові капіталовкладення – 16,3% ВВП (2000).

Рівень життя населення країни відносно високий. Середня заробітна плата в промисловості 7863,43 дол. США на рік (2000).

Торговий баланс країни – активний. Вартість експорту 66900000000 дол. США, імпорту 29,7 млрд дол. США. Головна стаття експорту – нафта і нафтопродукти (90%). Основні партнери по експорту: США (17,4%), Японія (17,3%), Південна Корея (11,7%), Сінгапур (5,3%), Індія. Імпортуються техніка та обладнання, продовольство, хімікати, автомобілі, текстиль. Основні партнери по імпорту: США (21,1%), Японія (9,45%), Німеччина (7,4%), Великобританія (7,3%) (2000).

Посилання на основну публікацію