Економіка Мальдів

Приріст ВВП в 1990-2000 5,4% на рік. Національні джерела повідомляють, що зростання за останнє десятиліття був значно більше (найнижча цифра – 6,3% в 1993, найвища – 16,2% в 1990). Дохід на душу населення, обчислений за паритетом купівельної спроможності валют, – 4485 дол .; ВВП оцінюється в 0,6 млрд дол. США, а обчислений за ПКС – 1,2 млрд дол. (2000). Частка М. у світовій економіці дуже незначна.

Економічно активними є 52% населення у віковій групі 15-64 роки (2000). Жінки становлять 80% числа чоловіків. Структура зайнятості: соціальна сфера 19,2%, рибна галузь 18,8, промисловість 18,1, сфера послуг 10,7, транспорт і зв’язок 9,5, торгівля 8, будівництво 4, сільське господарство 3,4, фінансова сфера – 3 %. 19% було зайнято в державному секторі. Законів про працю немає. Безробіття практично немає. У зв’язку з високим освітнім рівнем населення на низькокваліфіковану роботу залучаються іноземці (з Бангладеш, Індії і Шрі Ланки). Їх чисельність перевищила 27 тис. Чол. Проблеми з працевлаштуванням очікуються найближчим часом через велику частки дітей у населенні.
У 1990-і рр. індекс споживчих цін щорічно в середньому зростав на 7,1%. Інфляція має тенденцію до зниження: 15-20% (1991-93), 7,6% (1997), 3% (1998).

Найбільшу роль в економіці відіграє третинний сектор (туризм, торгівля і комерція, транспорт, зв’язок, послуги), на який припадає більше 3/4 ВВП (1997). Промисловість давала 14,1% ВВП, а сільське господарство, включаючи рибальство, – 10,5%. На туризм припадає 1/3 ВВП. За 1990-і рр. кількість туристів збільшилася вдвічі і склало більше 430 тис. чол. (1999), що майже в 1,5 рази перевищувало чисельність населення. На М. існує 84 курорту, кожен з яких займає цілий острів. В середньому туристи приїжджають на 9 днів. Туризм дає безпосередню зайнятість 23 тис. Чол., І на нього припадає 65% експорту товарів і послуг. Частка рибальства та рибообрабки у ВВП впала з 11,3% (1989) до 6,5% (1999), хоча щорічний улов риби зростає. На М. більше 22 тис. Рибалок. Вартість експорту риби близько 60 млн дол. (1999). Рибальство – повністю приватна галузь господарства, а державна монополія збережена лише на вивезення консервованого і замороженого тунця. Риболовецький флот 1206 суден (1999). Промисловість пов’язана в першу чергу з рибообробка, виробництвом одягу, сувенірів і ремісничих товарів, з будівництвом рибальських суден, з плетінням мереж. Виробництво електроенергії (державний сектор) 110 млн кВт-год.

Сільське господарство розвинене слабо. На М. 30 км2 землі, придатної для сільськогосподарського використання. Основні сільськогосподарські культури – кокоси, плоди хлібного дерева, манго, папайя, лимони, банани, гарбуз, дині, солодка картопля і перець. Тваринництво, за винятком птахівництва, практично відсутня.

Основні транспортні засоби – судна і катери. Головним засобом пересування залишаються місцеві човни-джонки (швидкість – 8 миль на годину). Централізованого пересування між островами немає, всі курорти володіють власним міні-флотом. Існує невеликий автопарк. На М. 5 аеродромів (2 здатні обслуговувати великі пасажирські літаки). Є легкі літаки і вертольоти. Основний торговий порт – Мале, великим портом є острів Ган. Власний флот налічує 14 суден, з об’ємом св. 1000 т.

На 1 тис. Чол. припадає 91 телефон і 28 зареєстрованих мобільних телефонів, 1 користувач Інтернету (2000). На М. 3 радіостанції, 1 телевізійний канал. У жителів 35 тис. Радіоприймачів і 10 тис. Телевізорів (1999).

Довгий час на М. слабо розвивалася приватна ініціатива. У 1989 почалася економічна реформа, що передбачала поступове пом’якшення державного контролю над економікою. Були зняті імпортні квоти, приватному сектору був дозволений експорт низки найменувань продукції. Держава стала підтримувати приватний та іноземний капітал. Останньому зроблені великі поступки (звільнення від податків на ввезення сировини; свобода розпоряджатися доходами і відсутність обмежень на обмін валют; можливість ввезення іноземної робочої сили; здача землі в довгострокову оренду в разі здійснення великомасштабних проектів; надання державних гарантій; згоду на міжнародний арбітраж; дозвіл створення підприємств, що повністю належать іноземному капіталу). Однак прямі іноземні інвестиції не ростуть, становили в 1990 3% ВВП, а в 2000 – 2,3%.

Центральний банк М. очолює сам президент, створений в 1981. Перший банк, що з’явився на М., – філія Державного банку Індії (1974). Потім з’явилися філії банків Пакистану і Шрі Ланки. Першим комерційним (але державним) банком став Банк М. (1982).

Основні доходи від податків (48% усіх державних доходів в 1998) отримують від митних зборів (більше 1/2 всіх надходжень від податків) і податків на доходи від туризму (29% всіх надходжень від податків). На М. немає прибуткового податку, податку на власність і податку на продаж. Інші державні доходи витягуються з здачі островів під курорти (більше 30% всіх державних доходів), отримання іноземних грантів (9%), діяльності Державної організації торгівлі. Вона створена в 1964 і поступово стала контролювати імпорт продуктів харчування та електротоварів, ліків, забезпечення потреб в енергетиці і т.д. Останнім часом втратила монополію по цілому ряду напрямів.

Частка державних витрат у ВВП падає (з 39,3% в 1993 до 34,9% в 1998). У абсолютному численні вони зберігаються на колишньому рівні (близько 70 млн дол.). 30% витрат йдуть на економічну діяльність. Частка соціальних витрат коливається між 30 і 38% всіх державних витрат. Різко збільшилася частка витрат на освіту (з 32,3% усіх витрат у соціальному секторі в 1990 до 45,6% в 1999) і на розвиток відсталих островів (з 15,1 до 23,6%), при падінні частки витрат на охорону здоров’я (з 47 до 25,2%). Внутрішній борг 24% ВВП (1998). Офіційна допомога на розвиток у 2000 склала 19,3 млн дол. (3,5% ВВП). Зовнішній борг оцінювався в 237 млн ??дол. (2000). Погашення зовнішніх боргів становить 3,6% ВВП.

Доходи населення мають тенденцію до зростання. Дохід чоловіків значно вище, ніж жінок (обчислений за паритетом купівельної спроможності валюти – відповідно 5582 і 3329 дол.). Кордон бідності визначена доходом в 51 дол. На місяць, і бідними є майже 40% жителів сільських районів. Близько 30 тис. Чол. мали дохід менше 20 дол. на місяць (1998). У містах до бідних відносилося 4500 чол.

Індекс розвитку людського потенціалу незмінно зростає: у 2000 він склав 0,743. М. займають за цим показником 84-е місце в світі, випереджаючи всі інші країни Південної Азії.

Зовнішньоекономічна діяльність відіграє основну роль. Імпорт товарів становить 55- 61% ВВП, а значення експорту падало: 36% частки ВВП в 1990 і лише 19% в 1998. Імпорт склав 372 млн дол. США і в 4 рази перевищив експорт (88 млн дол.) (2000). Основні статті експорту – риба і одяг. 46% експорту являє оброблена продукція. Основні партнери по експорту: США, Великобританія, Шрі Ланка, Японія. Імпортуються – споживчі товари, продукція машинобудування, нафтопродукти. Основні партнери по імпорту – Сінгапур, Індія, Шрі Ланка, Японія, Канада.

Посилання на основну публікацію