Економіка Люксембургу

Люксембург – високорозвинена індустріальна країна зі стабільними темпами економічного зростання, низькою інфляцією і незначною безробіттям. За рівнем ВВП на душу населення (близько 44 тис.дол., 2002) вона має найвищий європейський показник. За останні півстоліття економіка Л. зазнала ряд великих структурних зрушень. У 1970-80-і рр. здійснювався планомірний відхід від традиційної промислової спеціалізації на виробництві металів. У цей період поряд з диверсифікацією індустрії основним локомотивом господарського зростання став фінансовий сектор. В кін. 20 в. Л. вступив у період безпрецедентної трансформації господарства – почався бурхливий розвиток галузей «нової економіки».

Обсяг ВВП 20 млрд дол. Щорічні темпи приросту в 1997-2001 близько 6-8%, лише в 2002 відбулося зниження до 2,3% (що, втім, удвічі вище середньоєвропейського показника). Зайнятість 262,3 тис.чол., В т.ч. 87,4 тис. – Іноземці. Безробіття 4,1%, інфляція – 1,6% (2002).
Галузева структура економіки за вкладом у ВВП: промисловість – 30%, сільське господарство – 1%, сфера послуг – 69% (2002). У промисловості зайнято 8%, у сільському господарстві – 2%, у сфері послуг – 90%.

Образ сучасної люксембурзької економіки визначають три найбільш великі міжнародні корпорації, чиї керівні органи розташовані в Л. і в акціонерних капіталах яких солідно представлено держава: сталеливарний концерн Arbed, другий за величиною європейський виробник металів; компанія SES-Astra, яка є світовим лідером серед операторів телекомунікаційних супутників; фірма RTL, провідна європейська комерційна телекорпорація.

В рамках диверсифікації люксембурзької економіки створювалися і традиційні види виробництв, всі вони виникли в партнерстві з іноземними компаніями. Найбільш значними стали підприємства з випуску автомобільних шин, виробництва промислових пластиків, електроніки та ін.

Особливо помітним явищем стало бурхливий розвиток фінансового сектора, що почалося ще в 1960-і рр., Коли з’явилася можливість корпоративного кредитування з території країни з низьким рівнем оподаткування. Іноземні банки стали створювати свої підрозділи в Л. Але справжній бум припадає на 1980-і рр., Коли маса німецьких вкладників стали розміщувати свої фінансові кошти з метою уникнення сплати національних податків. У 1999 в Л. вже діяло близько 210 банків із загальними балансовими активами 672 млрд євро. Великого поширення набули інвестиційні фонди (їх активи склали 817 700 000 000 дол.). У фінансовому секторі налічувалося близько 22 тис. Зайнятих, його внесок у ВВП становив близько 10%.

Однак і «фінансовий флюс» люксембурзької економіки починає відчувати серйозні труднощі. Проти діяльності банків висуваються міжнародні претензії (звинувачення в «приховуванні доходів»), ЄС наполягає на лібералізації їхньої діяльності. Уряд Л. оголосило, що принцип збереження «банківської таємниці» не представляє найважливішу основу функціонування фінансової системи. Л. вже висловив готовність скасувати «банківську таємницю» до 2010 (число банків у країні стало скорочуватися, в 2001 їх було 197).

Сільське господарство все більше орієнтується на тваринництво (більше половини аграрної землі використовується для виробництва кормів), рослинництво скорочується. Активно розвивається виноградарство (виробництво вина на горбистих берегах р.Мозель). Переважають невеликі фермерські господарства.

Через територію Л. проходить ряд міжнародних магістралей (Німеччина, Франція, Бельгія). Протяжність залізничної колії 274 км (в т.ч. 242 км електрифіковано). Автомагістралі – 5166 км (в т.ч. 118 км – автобани). Річкове судноплавство (по р.Мозель) – 37 км. Основний порт – Мертерт. Зареєстровано 60 люксембурзьких судів (в т.ч. 19 для зрідженого газу, 13 танкерів для хімічної продукції, 8 – нафтових і ін.) І 59 іноземних (2002). Діє трубопровід для нафтопродуктів (48 км). Функціонують два аеропорти, в т.ч. міжнародний (Фіндел).

Телефонна система зв’язку повністю автоматизована (314,7 тис.пользователей). Власників мобільних телефонів 215,7 тис.чол. (2000). Для міжнародного телефонного зв’язку орендується три канали ТАТ-6 (підводного кабелю Європа – Північна Америка).

Туризм відіграє величезну роль в економіці країни, його внесок у ВВП близько 6% (найвищий показник у ЄС). Обладнано близько 5 тис.км пішохідних шляхів. Основні об’єкти: середньовічні замки (викуплені державою і облаштовані для туристів) і виноградники долини р.Мозель (люксембурзький варіант мозельського вина).

Сучасна соціально-економічна політика країни спрямована на реалізацію основних постулатів люксембурзької моделі. В економічній сфері основна увага приділяється процесам структурної перебудови господарства з метою уникнути появи залежності національної економіки від розвитку якого-небудь одного сектора. Фатальну залежність від металургії вдалося подолати, тепер основні зусилля спрямовані на ослаблення впливу фінансового сектора. Створений національний інвестиційний фонд (активи – 863 млрд євро), який вважається найбільшим у ЄС. З його допомогою формується нова господарська інфраструктура, яка дозволяє більш ефективно розвивати нові технологічні галузі.

У соціальній сфері основна ставка робиться на збереження принципу автоматичної індексації заробітної плати відповідно до рівня інфляції. Висунуті ще два важливих постулату: постійне збільшення мінімального рівня заробітної плати і орієнтація на високий рівень державної пенсії. Але цього не завжди вдається досягти. Так, наприклад, в 1999 коаліційний уряд прийняв рішення (за мотивами необхідності бюджетного збалансування) про зменшення пенсійних виплат з 83,3 до 72% від рівня передувала заробітної плати. Таке рішення призвело до виходу з урядової коаліції Люксембурзькій соціалістичної партії. На повернення до колишнього рівня продовжують наполягати і Центральні профспілки.

Кредитно-грошова політика визначається Центральним банком Л., який був створений тільки в 1998 (перш згідно з умовами валютного угоди з Бельгією ці функції виконувалися Бельгійським центральним банком). Основні його зусилля спрямовані на підтримання здорового стану державних фінансів. У 2002 бюджет був збалансований (надходження і витрати склали 5,5 млрд дол.), Державний внутрішній борг досяг 7% до ВВП (найнижчий показник в ЄС).

Рівень оподаткування постійно знижується. Максимальний прибутковий податок на фізичних осіб становив у 2000 46%, в 2002 відбулося зниження до 38%. Корпоративні податки також зменшувалися (з 37 до 30%). У цих умовах цілком зрозумілий масований приплив капіталів і кваліфікованої робочої сили з сусідніх країн. Без такої постійного підживлення люксембурзька економіка не змогла б розвиватися настільки стійко.

Рівень життя вважається одним з найвищих в ЄС, що визначається великими доходами і низькими податками. У країні відсутні верстви населення, які мають доходи нижче прожиткового рівня.

Зовнішньоекономічні зв’язки особливо важливі для Л., оскільки економіка орієнтована в основному на світові ринки. Експорт 7850000000 дол. (2000) (сталеливарна продукція, обладнання, хімічні та гумотехнічні вироби). Основні партнери: ЄС – 84,7%, США – 3,5%. Імпорт – 10,25 млрд дол. (Нафтопродукти, обладнання, споживчі та продовольчі товари). Основні партнери: ЄС – 86,7%, США – 5,8%. Л. активно бере участь у міжнародній міграції капіталів. В умовах постійної зміни спеціалізованих виробничих ніш країні необхідно залучення іноземних прямих інвестицій. Потреба масштабних капіталовкладень в інших країнах виникає у зв’язку з необхідністю формування власних маркетингових ніш на світовому ринку.

Посилання на основну публікацію