Економіка Латвії

Латвія – держава з індустріально-аграрної економікою. Основні галузі промисловості: машинобудування, харчова,деревообробна, легка, виробництво будматеріалів, хімічна. У промисловості спостерігаються кризові явища, пов’язані зі структурними змінами, переорієнтацією на випуск продукції, що відповідає вимогам світового ринку. У сільському господарстві зайнято св. 18% економічно активного населення, площа сільськогосподарських угідь 2570000 га. Основний напрямок сільського господарства – м’ясне і молочне тваринництво.

Частка промисловості у ВВП в 2002 становила 18,7% (у т.ч. обробна 14,8%), торгівлі 19,9%, сфери послуг 11,1%, будівництва 6,1%, інших сфер діяльності 44,2% .
Транспортна мережа розвинена, має велику розгалуженість. На залізниці припадає 50% перевезень вантажів, їх протяжність 2,4 тис. Км; трубопроводи – 29% (нафтопроводів – 437 км, газопроводів – 1600 км), морські перевезення – 14%, автоперевезення – 7% (протяжність доріг 20,6 тис. км, з них 7,5 тис. км з асфальтовим покриттям). Вентспілс – найбільший порт в регіоні Балтійського моря і один з 15 європейських портів, що мають найбільші вантажообороти.

Л. послідовно проводить скоординовані МВФ та Світовим банком економічні реформи і є країною з ринковою економікою, що прагне до вступу в ЄС для зміцнення економічної безпеки. Одним з основних умов приєднання до ЄС є членство в СОТ (Л. вступила в цю організацію в 1999). Інша важлива умова – макроекономічна стабільність.

За роки суверенного існування країна пережила досить тривалий (6 років) і глибокий економічний спад. У 2000 ВВП в Л. склав 61% від рівня 1990, обсяг промислового виробництва скоротився на 51%. На розвиток латвійської економіки негативний вплив надав російський валют-но-фінансова криза 1998. З 50355 підприємств, що діяли на поч. 1998, було ліквідовано 3303 підприємства. Більше за інших галузей промисловості постраждала харчова, оскільки близько 50% виробленої продукції експортувалося в РФ, в т.ч. рибоконсервної – 90%. В рибної промисловості до 1 лютого 1999 роботу повністю припинили 43, а частково – 140 підприємств, і, як наслідок, збільшилося безробіття. Зовнішньоторговельний оборот з РФ значно скоротився (на 58%), обсяг експорту – на 69%, імпорту – на 56%, що сприяло подальшій переорієнтації на західні ринки. Повільне зростання промислового та сільськогосподарського виробництва розпочався з 2000.

Динаміка ВВП в Л. в 1990-і рр. мала тенденцію, притаманну всім перехідним економікам: сильний спад змінився нестійким зростанням. При цьому головними джерелами зростання в умовах обмеженого внутрішнього попиту залишалися експорт та іноземні інвестиції. Обсяг ВВП (у постійних цінах) в 2002 склав 4978100000 латів, приріст порівняно з 2001 – 6,1% (див. Табл.). Було випущено і продано промислової продукції на 1987600000 латів, на 5,8% більше. Зростання спостерігалося у виробництві електротехнічного обладнання (24%), хімічних, гумотехнічних і пісчебумажних виробів (16-13%), у машинобудуванні (8%), харчової промисловості (6%). Значне зростання було у будівництві – 10,8%, особливо нових будівель (34%). Обсяг роздрібної торгівлі (241 млн латів) виріс на 18%, оптової – 12%. Приріст сільськогосподарської продукції в 4,1% був за рахунок збільшення врожаю зернових (1 млн т) на 10,8%. М’яса було вироблено (92,1 тис. Т) – на 3% більше, яєць (508600000 шт.) – На 12%, а молока (811,5 тис. Т) – на 4% менше. Надходження від сфери послуг зросли на 5,7% (особливо комп’ютерне обслуговування – 27%, дизайнерські та архітектурні роботи – 27%, юридичні консультації – 14%).

Обсяг експорту латвійських товарів в 2002 порівняно з 2001 зріс на 12,1%, досягнувши 1,409 млрд латів, імпорт збільшився на 13,4% – до 2,497 млрд латів, зовнішньоторговельний дефіцит Л. склав 77,3% від експорту (у 2000 – 71, у 2001 – 75,2%). На частку країн ЄС доводилося 60,4% експорту і 53,1% імпорту, на країни СНД – відповідно 10,2 і 13,1%. Головними партнерами по експорту були: Німеччина (15,5%), Великобританія (14,6%), Швеція (10,5%), Литва (8,4%), Естонія (6,0%), а по імпорту – Німеччина (17,2), Литва (9,8%), РФ (8,8%), Фінляндія (8,0), Швеція (6,4%). Негативне сальдо в торгівлі з країнами ЄС склало 471 500 000 латів, СНД – 186 млн латів. Обсяг імпорту перевищує експорт в Німеччину, Литву, Естонію в 2 рази, в РФ – в 2,5, у Фінляндію – майже в 7 разів.

Нестійка динаміка світової економіки і негативні тенденції в розвитку країн ЄС (уповільнення економічного зростання) в останні роки безпосередньо впливають на економіку Л. Це прямо пов’язано з сужающимися можливостями експорту та постійним зростанням імпорту. Л. вдалося частково компенсувати втрати на ринках ЄС виходом на ринки країн СНД, головним чином РФ.

Завдяки активності підприємців РФ залишається великим торговим партнером Л. В 2000-02 обсяг експорту в РФ, в основному це вироби машинобудування (40%) і продовольчі товари, хоча істотно виріс, але залишився ще на незначному рівні. В імпортних поставках з РФ близько 60% припадає на нафту, нафтопродукти, газ, мінеральні добрива. Ввозяться також метали, добрива, пластмаси, деревина для виробництва пиломатеріалів, що експортуються на Захід.

РФ займає 4-е місце (120 млн дол.) За обсягом іноземних інвестицій у латвійську економіку, поступаючись Швеції, США та Німеччини. РАТ «Газпром» інвестувало в підприємства по збуту газу (29,7% акцій АТ «Латвіяс газі»), компанія «ЛУКОЙЛ» має резервуарний парк для зберігання нафти і нафтопродуктів на території Л., бере участь у розширенні Вентспілского порту. У I кв. 2003 російська нафта не експортувалася через порт Вентспілса, що заподіяло Л. збитки на суму понад 200 млн дол. США. Створені і функціонують близько 1400 підприємств і фірм за участю російського капіталу, що займаються в основному торгово-посередницькою діяльністю.

Транзит російських вантажів залишається важливим елементом національної економіки Л. Обсяг цих послуг значно перевищує товарний експорт в РФ у вартісному вираженні (надаються послуги з транспортування та перевалки нафти і нафтопродуктів, добрив, металів і ряду інших товарів). Через порт Вентспілс проходить 11-13% загального обсягу експорту російської нафти. Доходи від транзиту цих вантажів складають в бюджеті Л. близько 30% (400-500 млн дол. США на рік).

Скорочення попиту на зовнішніх ринках зробило понижувальний вплив на динаміку споживчих цін. Помітно зріс дефіцит торгового балансу. Збільшення дефіциту платіжного балансу протидіяв досить відчутний приплив інвестицій з-за кордону. Обсяг накопичених на поч. 2002 прямих іноземних інвестицій (ПІІ) становив 2,1 млрд дол., Або 857 дол. На душу населення. Найбільш великі закордонні інвестори – Швеція, Німеччина та Естонія (36% всіх іноземних вкладень).

Економічний розвиток Л. у 2003 і раніше визначалося динамікою попиту на внутрішньому ринку. Деяке зростання споживання став можливий через збільшення заробітної плати, розширення можливостей для отримання кредитів у комерційних банках.

В Л. діє банківська система двох рівнів, що складається з центрального (Банку Л.) і 23 комерційних банків. У 2002 обсяг позик, виданих підприємствам і приватним особам, збільшився на 35,6%, середні ставки на довгострокові кредити в національній валюті знизилися до 7,4%, в іноземних валютах – до 5,8%.

Дефіцит консолідованого бюджету досяг 2,5% від ВВП. Загальний державний борг до кін. 2002 склав 756 200 000 латів, зовнішня заборгованість – 464 700 000 латів.

У 2002 ВВП на душу населення досяг 3,6 тис. Євро, що становить 30% від середнього рівня в ЄС. Середньомісячна заробітна плата 269 дол., Мінімальна – 84 дол., Середня пенсія – 95 дол., Середовищ-ний дохід сім’ї на людину – 109 дол. На харчування припадало 50% всіх витрат. В Л. 10% населення (найбагатші) мають щомісячний дохід св. 260 дол., 30% (з середнім достатком) – від 130 до 260 дол. І 60% (малозабезпечені) – від 40-130 дол.

Число зайнятих в 2002 склало 989 тис. Чол., Зросла порівняно з 2001 на 3%. Було зареєстровано 89,7 тис. Чол. безробітних (у 2001 – 91,6). Рівень безробіття залишається досить високим, збільшився з 7,7 до 8,5%.

Посилання на основну публікацію