Економіка Китаю

За останні 10 років КНР домоглася вражаючих успіхів в економіці. Темпи зростання ВВП склали в середньому 7% на рік і, за прогнозами, залишаться на цьому рівні. Обсяг ВВП в 2002 10240000000000 юанів (приріст 8% порівняно з 2001), або 1,25 трлн дол. США в перерахунку за офіційним валютним курсом, що становить менше 1/3 ВВП Японії, або приблизно 10% ВВП США. Обсяг ВВП на душу населення 7972 юаня (або близько 1000 дол. США) на рік. Якщо КНР в найближчі 10 років буде розвиватися такими ж темпами, то за загальним обсягом ВВП перевершить Японію. Розширюється сфера зайнятості. Загальна чисельність зайнятого населення в 2002 склала 737 400 000 чол., В т.ч. загальна чисельність робітників і службовців у містах і селищах – 247800000 чол. Серйозною проблемою стає зростаюче безробіття в результаті реформ на підприємствах державного та колективного сектора. Тільки за 5 років втратили роботу в містах внаслідок закриття підприємств або скорочення на них персоналу св. 50 млн чол. За даними державної статистики, на кін. 2002 зареєстроване безробіття в містах і селищах склала 4%, проте, за оцінками, загальна чисельність незайнятого у виробництві сільського населення вже перевищила 150 млн чол. Загальний рівень цін продовжував незначно знижуватися з 1998. Загальний рівень споживчих цін в 2002 знизився в порівнянні з 2001 на 0,8%, у т.ч. зниження цін у місті склало 1,0%, на селі – 0,4%.

У 1990-і рр. при постійному зростанні ВВП у всіх галузях економіки – перша сфера (сільське господарство), друга сфера (промисловість та капітальне будівництво) і третя сфера (транспорт, торгівля, фінанси, послуги та ін.) – більш швидкими темпами відбувалося зростання ВВП в промисловості і капітальному будівництві. В результаті найбільший внесок у ВВП припадає на частку промисловості – 44,4% в 2001. Частка ВВП в промисловості і капітальному будівництві склала більше половини ВВП при скороченні її частки в сільському господарстві та збереженні на колишньому рівні в третій сфері за рахунок послуг. У той же час в 1991-2002 помітно скоротилася частка зайнятих у сільському господарстві з 59,7 до 50,0% при збереженні частки зайнятих у промисловості і капітальному будівництві – 21,4 і 22,3% і при значному збільшенні частки зайнятих у третій сфері – з 18,9 до 27,7%.
Промислове виробництво в КНР росло випереджаючими темпами – в 1979-2001 в середньому на 11,5% на рік. Особливо швидкими темпами відбувалося зростання ВВП в промисловості в 1991-95 – 17,7% на рік, хоча і в 1996-2000 темпи зростання були досить високими і становили 10,2% на рік. У 2002 обсяг доданої вартості в промисловості склав 4593500000000 юанів і виріс у порівнянні з 2001 на 10,2%. Найбільш швидко зростає виробництво продукції в експортоорієнтованих галузях (легка, харчова, текстильна промисловість, машинобудування і електроніка), в галузях високих технологій, а також у виробництві споживчих товарів тривалого користування (легкові автомобілі, комп’ютери, мобільні телефони, кольорові телевізори, побутові холодильники). Ситуація в паливно-енергетичних галузях промисловості забезпечує збереження високих темпів зростання в інших галузях промисловості. Виробництво електроенергії в 2002 склало 1654,0 млрд кВт-год, видобуток вугілля – 1,38 млрд т, нафти – 167 млн ??т.

У сільському господарстві посівні площі під зернові і бавовна в 2002 склали відповідно 103 990 000 га і 4180000 га, під олійні – 14870000 га, під цукроносні культури – 1,8 млн га, під овочеві культури – 17, 28 млн га. Загальний збір зернових (рис, пшениця, кукурудза) склав 457 100 000 т, з якого більшу частину становить осінній урожай – 328 100 000 т. Як і раніше головною зерновою культурою в К. залишається рис, урожай якого в південних районах країни збирається тричі на рік (річний урожай, ранній рис і осінній урожай). Важливими галузями сільського господарства є тваринництво і рибальство. Китай займає 1-е місце в світі по виробництву м’яса, яєць, меду, продуктів бджільництва, коконів шовкопряда, загальним поголів’ям худоби,

птиці. Швидкими темпами росте поголів’я великої рогатої худоби та овець, більш повільними темпами – поголів’я свиней. Обсяг виробництва м’яса склав 65900000 т. До кін. 9-ї п’ятирічки (1996-2000) частка землеробства у ВВП сільського господарства вперше поступилася сукупну частку тваринництва, водних промислів та лісівництва. На частку КНР припадає 1/4 світового видобутку продукції водних промислів – 45130000 т, і за цим показником К. займає 3-е місце після Японії та РФ.

За даними на 2001, по протяжності 1-е місце в К. займають автомобільні дороги – 1698 тис. Км, з яких лише 19,4 тис. Км складають швидкісні автомагістралі. Протяжність авіаліній – 1553,6 тис. Км, з яких 516,9 тис. Км припадає на міжнародні авіалінії. На залізниці доводиться 70,1 тис. Км, з яких електрифіковано лише 16,9 тис. Км. Протяжність водних трас становить 121,5 тис. Км, а нафто і газопроводів – 27,6 тис. Км.

Обсяг вантажообігу 4938700000000 ткм (2002). З цього обсягу більша частина припадає на водний транспорт – 2648100000000 ткм (53,6%) і на залізничний – 1547700000000 ткм (31,3%). Автомобільний і повітряний транспорт не займають великого місця в вантажообігу К. На автомобільний транспорт припадає 670 400 000 000 ткм, а на повітряний – 51500000000 ткм. Через морські порти проходить 2,68 млрд т вантажів, з яких 0760 млн т складають зовнішньоторговельні вантажі. Загальний обсяг транспортування нафти і газу 194 400 000 т, з яких на нафтопроводи доводилося 172900000 т, а на газопроводи – 21,5 млн т (2001).

Обсяг пасажирообороту 1396600000000 чол. / Км (2002), з якого більша частина припадає на автомобільний транспорт – 764300000000 (54,7% загального обсягу пасажирообороту) і залізничний транспорт – 496900000000 чол. / Км (35 , 6%). З кожним роком зростають пасажироперевезення на повітряному транспорті, і в 2002 вони вже склали 126 900 000 000 чол. / Км. У той же час характерно стійке зниження обсягів для водного транспорту, який склав всього 8,5 млрд чол. / Км. У країні здійснюються регулярні рейси на більш ніж 1100 авіалініях, включаючи 130 міжнародних, що з’єднують китайські міста з 60 містами понад 30 країн світу. Літаковий парк включає 1143 повітряних лайнера цивільної авіації різного призначення, в т.ч. 566 транспортних літаків.

К. розпорядженні 16 великими морськими портами з 1772 причалами загальною довжиною 212,290 тис. М, в яких обробляється 1426340000 т вантажів на рік. Найбільші морські порти К. за обсягом вантажообігу на рік (млн т): Шанхай (220,1), Гуанчжоу (128,2), Тяньцзінь (113,7), Циньхуандао (пров. Хебей) (113,0), Циндао (104,0) і Далянь (100,5). К. розпорядженні 23 великими річковими портами з 7070 причалами загальною довжиною 299,461 тис. М, з яких найбільш великими є порти Ваньчжоу, Нанкін, Ухань, Чанчжоу, Наньтун і Чунцин на річці Янцзи.

Загальний обсяг послуг, наданих сферою зв’язку, склав (млрд юанів) 554,7, з яких 49,5 припадає на поштові операції, 505,2 – на телекомунікації. У поштовій системі в основному створена комплексна комп’ютерна мережа. З її допомогою здійснюються такі види поштових операцій, як експрес-пошта, поширення газетних видань і т.д. У 2002 загальне число абонентів стаціонарного телефонного зв’язку склало 214 420 000 чол., А загальне число абонентів стаціонарного та мобільного телефонного зв’язку – 421 040 000 чол. Таким чином, в КНР кожен третій житель країни має телефонний зв’язок. Відбувається швидке зростання мережі Інтернет. До кін. 2001 число її абонентів склало 33,7 млн ??чол., До мережі підключено 12540000 комп’ютерів, а за кількістю користувачів Інтернету К. займає 2-е місце в світі після США.

Обсяг роздрібної торгівлі (млрд юанів) – 4091,1, в т.ч. у містах 2589,8, у сільській місцевості 1501,3 (2002). В останні 2-3 роки відбувалося зростання реалізації споживчих товарів на внутрішньому ринку завдяки заходам щодо збільшення заробітної плати для верств населення з низьким і середнім рівнем доходу в 1999. Обсяг оптової торгівлі 2786,0 млрд юанів. В оптовій торгівлі (млрд юанів): загальний обсяг закупівель 2704,5, загальний обсяг продажів 2695,0, складських запасів на 284,3 (кін. 2001). При цьому велика частина обороту в оптовій торгівлі припадає на енергоресурси, метали, продукти харчування, напої та тютюн.

Обсяг послуг на підприємствах харчування 509200000000 юанів, в інших галузях – 795900000000 юанів. В останні роки з’явилися нові види послуг, пов’язані з розвитком телекомунікацій, виробництвом легкових автомобілів і збільшенням обсягів продажів електропобутових приладів та електроніки.

У 2002 поїздки по КНР склали 877 820 000 люд.-візитів. Доходи від внутрішнього туризму 387800000000 юанів. Прийнято туристів з-за кордону 97910000 люд.-візитів, з яких іноземці – 13440000 люд.-візитів, китайці з Тайваню, Гонконгу і Макао – 84470000 люд.-візитів. Валютні доходи від іноземного туризму 20,4 млрд дол. США. За кордон виїжджало 16,6 млн громадян КНР, з яких 10,6 млн чол. виїжджали з приватними візитами.

У сфері економічної та соціальної політики, незважаючи на проведення в життя гасла «соціалістичної ринкової економіки», китайське керівництво продовжує використовувати методи планування. Вищі державні органи в основному займаються плануванням на макрорівні, розробкою стратегії економічного та соціального розвитку, регулювання основних макроекономічних пропорцій, розрахунками основних макроекономічних показників, створенням умов для розвитку ринкових відносин. Основна увага приділяється підготовці законів, різних нормативних документів, що визначають взаємовідносини між товаровиробниками. У березні 2001 на 4-й сесії ВЗНП був затверджений проект «Основних положень 10-го п’ятирічного плану економічного і соціального розвитку КНР». За цим планом в 2001-05 передбачаються середньорічні темпи приросту виробництва ВВП на рівні 7%. Повинна буде зменшитися частка сільського господарства у ВВП, збільшитися частка промисловості і послуг, збільшитися частка зайнятих у промисловості та сфері послуг і значно зменшитися в сільському господарстві. Особлива увага приділяється розвитку інфраструктури в відстаючих західних районах К. Виділено великі інвестиції на будівництво великих об’єктів, таких як гідроелектростанція “Санься” на річці Янцзи, залізниця Голмуд-Лхаса на Тибет, газопровід «Захід-Схід» (Урумчі-Шанхай) з газодобувних районів Синьцзяна в економічно розвинений Східний К.

На XVI з’їзді КПК (листопад 2002) у сфері соціальної політики китайське керівництво висунуло гасло побудови суспільства малого благоденства («сяо-кан»). У стародавні століття в сільській місцевості Північного К. до суспільства «сяокан» ставилися села, в яких на кожну сім’ю припадало 20 му (1 му = 0,06 га) землі, одна голова великої рогатої худоби і теплий кан (лежанка) в будинку. В даний час це поняття передбачає річний дохід на душу населення не менше 1000 дол. США. У багатьох районах країни, особливо в містах центрального підпорядкування (Пекін, Шанхай, Тяньцзінь), приморських провінціях (Гуандун, Чжецзян, Цзянсу), середній дохід на душу населення вже перевищує цей показник, проте в більшості районів К., особливо у відсталих західних районах , цей показник набагато нижчий. Тому одним з основних завдань соціальної політики є зменшення розриву в доходах між містом і селом, регіонами і галузями економіки.

У КНР функції центрального банку виконує Народний банк К. Також діють чотири спеціалізованих галузевих банку: 1) Торгово-промисловий банк К .; 2) Сільськогосподарський банк К .; 3) Банк К .; 4) Народний будівельний банк К. У 1994 були створені три «політичних» банки – Державний банк розвитку, Банк сільськогосподарського розвитку К. та Експортно-імпортний банк К., які стали створювати конкуренцію чотирьом галузевим китайським банкам. У 1995-96 були створені 14 загальнодержавних і регіональних комерційних банків, а також велику кількість різних небанківських фінансових інститутів, які стали відігравати активну роль у фінансовому житті країни. З кін. 1990-х рр. ці фінансові структури почали активно брати участь у реструктуризації збиткових державних підприємств, що мають неповоротні борги перед банками. Вони скуповували випускаються підприємствами акції, ставали співвласниками підприємств і брали участь у виробленні фінансової та технічної політики цих підприємств.

Пропозиція грошової маси зростає досить швидко. В кін. 2002 грошова маса в обігу (М2) становила 18501 млрд юанів (180,7% ВВП), грошова маса в обігу (М1) – 7088000000000 юанів (69,5% ВВП) і маса готівки в обігу (М0) – 1727000000000 юанів (16,9% ВВП). Залишок за вкладами і депозитами в кредитно-грошових установах К. в юанях та іноземній валюті склав 18338 млрд, залишок кредитів всіх типів 13,980 трлн юанів.

У К. функціонують дві фондові біржі – в Шанхаї і Шеньчжені. У 2002 на них було випущено і розподілено акцій на суму 96200 млрд юанів. В т.ч. були проведені 102 емісії акцій серії «А» (китайських підприємств для звернення на внутрішньому ринку) на загальну суму 78,0 трлн юанів і 16 емісій акцій серії «В» (для звернення на зовнішньому ринку) на суму 18,2 млрд дол. США . Кількість китайських компаній, що вийшли на ринок з акціями серії «А» і «В», склало 1224, ринкова вартість акцій – 3832900000000000 юанів.

Державний бюджет (млрд юанів, 2001): доходи 1638,6, витрати 1890,3, дефіцит 251,7. З поч. 1980-х рр. державний бюджет КНР регулярно

зводиться з дефіцитом, який наростав протягом 20 з гаком років. В показники державного бюджету не включені внутрішній і зовнішній борги. З 1982 державний бюджет складається з двох частин – державний бюджет і бюджет будівництва. Зокрема, в 2002 доходи державного бюджету склали 1890400000000 юанів, а витрати – 2205,3. Але якщо основний бюджет розподілявся між центральним і місцевими урядами в дохідній частині в співвідношенні 52,2: 47,8, у видатковій частині – 34,7: 65,3, то бюджет будівництва в основному забезпечувався місцевими урядами – у дохідній у співвідношенні 6, 5: 93,5, у видатковій – 6,0: 94,0.

Велика частина державного бюджету КНР формується за рахунок податків – 93,4% (2001). Всього п’ять видів податків: 1) торгово-промисловий податок, що становить більшу частину податкових зборів (приблизно 83% всіх податків); 2) митні збори; 3) сільськогосподарський податок; 4) прибутковий податок з державних підприємств; 5) прибутковий податок з колективних підприємств. Значна частина видатків державного бюджету йде на капітальне будівництво (34,2% всіх витрат), на розвиток соціальної сфери, культури та освіти (27,6%), на оборону (7,6%) та адміністративні витрати (18,6%) .

Державний борг КНР 460400000000 юанів (2001), з яких внутрішній борг становить 448 400 000 000 юанів, а зовнішні запозичення 12,0 млрд юанів. Всього було виплачено 200 700 000 000 юанів, з яких на внутрішню частину доводилося 192,3 млрд юанів, на зовнішню 8430000000 юанів. Загальна сума зовнішнього боргу в іноземній валюті 170 100 000 000 дол. США, з якого 23,7 млрд дол. Становить борг іноземним урядам, 27,6 млрд дол. – Міжнародним фінансовим організаціям, 97200000000 дол. – Комерційні кредити, 21 , 6 млрд дол. – інші. Довгострокові і середньострокові боргові зобов’язання – 119 530 000 000 дол., Короткострокові – 50580000000 дол. Проте в 2003 валютні резерви склали 402 млрд дол. І зросли на 115 600 000 000 дол. В порівнянні з 2002. Так що за всіма основними показниками – відношення державного боргу до ВВП, до обсягу валютних резервів і до обсягу експорту – ситуація в К. в цьому плані досить сприятлива.

Посилання на основну публікацію