Економіка Естонії

Естонія – держава з індустріально-аграрної економікою. У промисловості зайнято 33% економічно активного населення. Основні галузі промисловості: сланцевидобувних та переробна, легка, харчова, деревообробна, металообробна, машинобудування та виробництво будматеріалів. Промислові підприємства в країні зосереджені у великих містах. У Таллінні знаходяться металообробні, машинобудівні і приладобудівні заводи, підприємства легкої промисловості. У Нарві – відомий великий бавовняний комбінат (Кренгольмская мануфактура), у Сілламяе – завод з виробництва рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілла-Мяе і ??Нарва – основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової та деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. У промисловості спостерігаються кризові явища, пов’язані зі структурними змінами, переорієнтацією на випуск конкурентоспроможної продукції, що відповідає вимогам світового ринку.

У сільському господарстві зайнято св. 12% економічно активного населення, площа сільськогосподарських угідь 2570000 га. Основні напрямки – м’ясне і молочне тваринництво, беконне виробництво. Вирощують картоплю, овочі, зернові та плодові культури. Сільське господарство залишається самим відсталим сектором економіки, незважаючи на вжиті заходи. Е. втратила ринок збуту сільськогосподарської продукції на сході, а експорт продукції на захід обмежений різними квітами. Лише 1/3 продукції тваринництва та свинарства експортується. Негативно позначилися на стані галузі та повільні темпи приватизації. В останнє десятиліття площа орних угідь скорочувалася, орні землі займають 25% території країни, пасовища – 11%.
Промисловість у 2002 становила 19,7% від ВВП (у т.ч. обробна – 18,6%), транспорт і зв’язок – 15,9, торгівля – 14,6, сфера послуг – 12,6, будівництво – 6,4 , інші сфери діяльності – 30,8%.

Є досить розвинена і розгалужена транспортна мережа. Обшая протяжність ширококолійної залізниці 1018 км (у 2001 була приватизована), автомобільних доріг – 49 480 км (10 935 км з покриттям, 38 545 км без покриття), судноплавних водних шляхів – 320 км, газопроводу – 420 км. Мається цілорічне морське (порти і гавані: Хаапсалу, Кунда, Мууга, Таллінн) і повітряне сполучення (5 аеропортів, найбільший – в Таллінні).

Е. послідовно проводить скоординовані МВФ та Світовим банком економічні реформи і є країною з ринковою економікою, що прагне до вступу в ЄС для зміцнення економічної безпеки. Одним з основних умов приєднання до ЄС є членство в СОТ (Е. вступила в цю організацію в 1999). Інша важлива умова – макроекономічна стабільність.

За роки суверенного існування країна пережила досить тривалий (5 років) і глибокий економічний спад. У 2000 ВВП в Е. склав 85% від рівня 1990, обсяг промислового виробництва скоротився на 35%. На розвиток естонської економіки негативний вплив надав російський валютно-фінансова криза 1998. Переорієнтація зовнішньоекономічних зв’язків на Захід в деякій мірі пом’якшила його наслідки, але не змогла повністю замінити обширний російський риноколо Постраждала кожна шоста фірма, що експортує насамперед продовольство, хімічні продукти, будівельні матеріали, комп’ютери. Багато естонські підприємства змушені були майже в 2 рази скоротити обсяги виробництва (у переробній галузі – на 40%, в електронній промисловості – на 55%). Обсяг експорту в РФ скоротився на 59%, а в країни ЄС збільшився на 10%. Різке скорочення експорту продовольства в РФ зумовило розвиток кризи надвиробництва продуктів харчування в Е. Збільшилася безробіття. Повільне зростання промислового та сільськогосподарського виробництва розпочався з 2000.

Динаміка ВВП в Е. за 1990-і рр. мала тенденцію, притаманну всім перехідним економікам: сильний спад змінився нестійким зростанням. При цьому головними джерелами зростання в умовах обмеженого внутрішнього попиту залишалися експорт та іноземні інвестиції. лічілся на 4,5%. Обсяг продукції в гірничодобувній і переробній галузях склав 939 700 000 крон (приріст 10,6%), в обробній – 16 746 400 000 крон (9,8%). Найбільше зростання спостерігалося у виробництві комп’ютерів, офісного обладнання (24,7%), електричних машин (20%), у паперовій (20,3%) і текстильної (14,7%) галузях.

Обсяг робіт в строітельствевирос на 14,7% і склав 5551 млн крон, а обсяг роздрібної та оптової торгівлі – на 10,1% (12 896 млн корон). Зросли надходження від сфери послуг (ресторанне та готельному обслуговування – на 12,7%, фінансова діяльність – на 8,5%).

У сільському і мисливському господарстві в 2002 було зафіксовано зниження продукції на 4,7%. У тваринницькій галузі м’яса було вироблено 92 тис.т, на 1% більше, яєць (247300000 шт.) – На 11% менше, молока (620,7 тис.т) – на 9% менше. У рослинництві: зернових було зібрано 543,7 тис. Т (зниження склало 2,7%), картоплі – 285,7 тис. Т (на 6,7% менше).

Обсяг зовнішньоторговельного обороту Е. в 2002 порівняно з 2001 зріс на 3%, склавши 136 400 000 000 крон, на частку експорту припадало 42% (56900 млн крон), імпорту – 58% (79800 млн крон). Експорт естонських товарів зменшився на 2,1%, імпорт збільшився на 6%. Зовнішньоторговельний дефіцит Е. склав 39,7% від експорту (у 2001 – 33%). На частку країн ЄС припадало 68% експорту і 58% імпорту, країн СНД – відповідно 5 і 10%. Головними партнерами по експорту були: Фінляндія (24,8%), Швеція (15,3%), Німеччина (9,9%), Латвія (7,4%), Великобританія (4,8%), Данія (4, 4%), а по імпорту – Фінляндія (17,2%), Німеччина (11,2%), Швеція (9,5%), Росія (7,4%), Китай (5,2%), Італія ( 4,6%). Негативне сальдо в торгівлі з країнами ЄС склало 5,6 млрд крон, СНД – 5,1 млрд крон.

Нестійка динаміка світової економіки і негативні тенденції в розвитку країн ЄС (уповільнення економічного зростання) в останні роки роблять вплив на економіку Е. Це прямо пов’язано з сужающимися можливостями експорту та постійним зростанням імпорту. Е. вдалося частково компенсувати втрати на ринках ЄС виходом на ринки країн СНД, головним чином в РФ. У 2002 експорт в РФ виріс в порівнянні з 2001 на 39,5%. Великої експортної статтею є вироби машинобудування (близько 60%), продовольчі товари. Майже 50% імпорту з РФ складають мінеральні продукти (нафта, нафтопродукти, газ, мінеральні добрива). Великими імпортними позиціями є метали (головним чином чорні і алюміній) та вироби з них, а також хімічні продукти, лесобумажном товари, насамперед деревина для виробництва пиломатеріалів, що експортуються на Захід.

У Е. немає великих інвестицій з РФ, акціонери з числа юридичних та фізичних осіб зареєстровані в 266 естонських компаніях. Відносно великі інвестиції вклало РАО «Газпром» в нафтохімічне підприємство «Нітроферт» в Кохтла-Ярве. На базі газопереробного підприємства «Нітроферт» за участю великих західних компаній і банків ведеться робота над проектом створення сучасного високотехнологічного хімічного виробництва. Продукція цього підприємства (добрива, метанол та ін.) Буде експортуватися на ринки західних країн.

Транзит російських вантажів залишається важливим елементом національної економіки Е. Обсяг цих послуг значно перевищує товарний експорт в РФ у вартісному вираженні. РФ надаються послуги з транспортування та перевалки нафти і нафтопродуктів, добрив, металів і ряду інших товарів. Доходи від транзиту цих вантажів складають до 25% бюджету Е.

Скорочення попиту на зовнішніх ринках зробило понижувальний вплив на динаміку споживчих цін. Помітно зріс дефіцит торгового балансу. Збільшення дефіциту платіжного балансу протидіяв досить відчутний приплив інвестицій з-за кордону. Обсяг накопичених на поч. 2002 прямих іноземних інвестицій (ПІІ) становив 2,7 млрд дол., Або 1,8 тис. Дол. На душу населення. Найбільш великі зарубіжні інвестори – Фінляндія і Швеція – вклали св. 2/3 всіх іноземних інвестицій, Німеччина – 10%.

Економічний розвиток Е. в 2003 як і раніше буде визначатися динамікою попиту на внутрішньому ринку. Деяке зростання споживання буде можливий через збільшення заробітної плати, розширення можливостей для отримання кредитів у комерційних банках.

Банківська система Е. складається з Банку Е. і мережі комерційних банків (7), активи яких склали 3,78 млрд дол. США (вересень 2002). Хансапанк – один з найбільших банків в країні. За повідомленням Банку Е., дефіцит платіжного балансу країни в 2002 склав 13,3 млрд крон (930 млн дол.), Або 12,5% від ВВП, в 2 рази більше, ніж в 2001. Збільшення дефіциту викликано постійно зростаючим імпортом послуг, що вказує на активну інвестиційну діяльність. Зовнішній борг Е. на кін. 2002 склав 12,3 млрд крон, або 11,6% ВВП (у 2001 – відповідно 9,2 млрд крон, або 10% ВВП).

У 2002 ВВП на душу населення досяг 5 тис. Євро, що становить 37% від середнього рівня в ЄС. Середньомісячна заробітна плата становила 337 дол., Мінімальна – 103 дол., Середня пенсія – 92 дол., Середній дохід сім’ї на людину – 131 дол. На харчування доводилося 32% всіх витрат.

Число зайнятих в 2002 склало 586 тис. Чол., Зросла порівняно з 2001 на 1,4%. Було зареєстровано 67,2 тис. Безробітних (у 2001 – 83,1 тис.). Рівень безробіття залишається досить високим, але простежується тенденція до зниження з 13,6% у 2000 до 10,6% в 2001 і 10,3% в 2002.

Посилання на основну публікацію