Економіка Австрії

Австрія належить до числа найбільш розвинених держав Європи. ВВП на душу населення в 2002 склав 24,7 тис. Євро (у цінах 1995). Цей показник постійно зростає (у 1990 він дорівнював 20,1 тис., У 1995 – 21,4 тис. Євро), а в доларах США за поточними цінами і за паритетом купівельної спроможності в 2001 – 28,2 тис. (При середньому по ЄС 25,5 тис.). Тим самим А. випереджала Швецію, Великобританію, Італію, Францію, Німеччину, а поступалася лише Данії, Нідерландам, Ірландії і Люксембургу.

Обсяг ВВП в постійних цінах в 2002 склав 200 700 000 000 євро. Виробництво ВВП на 1 зайнятого в 2001 (продуктивність праці) – 58,3 тис. Євро.

Австрійська економіка відрізняється порівняно низьким рівнем інфляції (у 2002 – 1,8%) і безробіття (у 2000 – 3,7% від числа працездатного населення, в 2002 – 4,3%). Індекс споживчих цін в 2002 до 1996 склав 108,8, тоді як в ЄС в цілому – 110,8.

Приблизно 2,2% ВВП виробляється в сільському і лісовому господарстві, 32,3% – у промисловості, енергетичному господарстві та будівництві, 65,5% – у сфері послуг, торгівлі, на транспорті та у зв’язку, у банківській і страховій системі.

Найбільш важливими промисловими галузями є машинобудівна, харчова, хімічна, целюлозно-паперова, металургійна. В автомобілебудуванні найважливішу частину становить виробництво двигунів (900 тис.шт. на рік) і коробок передач при частці їх експорту св. 90%. В області електронних технологій А. завоювала собі міжнародне визнання, виготовляючи на замовлення інтегральні мікросхеми і чіпи. Все більшого значення набуває виробництво, в основному на експорт, комплексного промислового обладнання.

Постійно розширюється потенціал гідроелектростанцій, А. – найбільший в ЄС виробник гідроелектроенергії. Якщо в 1998 на ГЕС вироблено 38,7 тис. ГВт (67,4% всієї виробленої в країні електроенергії), то в 2000 – 43,5 тис. ГВт (70,5%). При цьому в 2000 країна експортувала 15,1 ГВт і імпортувала 13,8 ГВт.

Промислове виробництво в 2002 збільшилася до рівня 1995 на 32,9%, причому найбільше зростання спостерігалося в Карінтії (на 56,5%), тоді як у Відні воно знизилося на 3,6%. Зростання виробництва інвестиційних товарів за цей же період склав 56,5%, а споживчих товарів тривалого користування зменшився на 0,5% (хоча в 2000 індекс становив 110,6). У 2 рази впало виробництво одягу, але більш ніж в 2 рази збільшилося виробництво у тютюновій галузі. Індекс виробництва в машинобудуванні склало 173,8, в електротехніці – 203,0, у виробництві транспортних засобів та їх комплектуючих – 203,9. Особливо бурхливе зростання спостерігалося у виробництві засобів оргтехніки та пристроїв для обробки інформації – індекс в 2002 до 1995 склав 656, а в 2001 був ще вище – 699.

Незважаючи на те що гориста місцевість мало підходить для землеробства, використання сучасних методів ведення господарства дає А. можливість забезпечувати 3/4 потреб внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції.

У сільськогосподарському користуванні знаходиться 41% площі країни. Працівники сільського та лісового господарства становлять лише 5% працюючого населення. У сільському господарстві діють жорсткі нормативи застосування засобів захисту рослин та добрив. В А. 70% підприємств, що використовують 90% сільськогосподарських земель, беруть участь у національній екологічній програмі (в середньому в ЄС – близько 20%). Більше 20 тис. Селянських господарств виробляють екологічно чисту біопродукцію. Протяжність залізниць становить трохи більше 6 тис. Км, з яких більше половини електрифіковано. Загальна протяжність автомобільних доріг – 133,4 тис. Км, в т.ч. більше 1600 км – швидкісні дороги. Зареєстровано понад 4 млн легкових і близько 350 тис. Вантажних автомобілів. Внутрішні водні шляхи – 358 км. У пасажирських перевезеннях лідирує автобусний транспорт – 608 млн чол. у 2000, за ним слідує залізничний – 183 млн. За обсягом вантажних перевезень автомобільний транспорт більш ніж в 3 рази перевершує залізничний, але по тонно-кілометрам показники у них приблизно рівні (в 2001 автомобільний – 17 556 млн ткм, залізничний – 17 387 млн ткм).

6 міжнародних аеропортів: у Відні, Зальцбурзі, Граці, Інсбруку, Лінці та Клагенфурті. Найбільша авіакомпанія – «Австрійські авіалінії» – розташовує 90 літаками і в 2000 перевезла 8 млн пасажирів (із загального числа 15,6 млн).

Протяжність нафтопроводів – 777 км, газопроводів – 840 км. По трубопроводах в 2001 перекачано близько 60 млн т продуктів.

Незважаючи на відсутність виходу до моря, А. своєму розпорядженні 10 торговими судами.

У країні добре розвинена зв’язок, на ринку послуг зв’язку діє близько 30 компаній. Мається 4 млн телефонних точок і 6 млн мобільних телефонів. Майже половина населення – 4 млн чол. – Користується Інтернетом.

А. – високорозвинена індустріальна країна, але більшість населення працює в сфері роздрібної торгівлі, банківського обслуговування, охорони здоров’я, освіти і туризму, причому останній є однією з найбільш прибуткових галузей в економіці.

У 2002 число туристів становила 27,4 млн, в т.ч. 18,6 млн – іноземних. Валові надходження від туризму в 2002 оцінюються в 9,6 млрд євро (що менше, ніж у 2001, майже на 1,7 млрд євро, хоча кількість туристів збільшилася).

В останні роки ряд важливих господарсько-політичних функцій в більшій чи меншій мірі здійснюється наднаціональними державними органами (насамперед це відноситься до зовнішньоторговельної та валютно-грошової політики). Проте на національному рівні австрійський уряд продовжує виконувати важливі завдання економічної і соціальної політики.

Характерна риса післявоєнного розвитку А. – значну питому вагу в промисловості підприємств державного сектора. У 1986 частка державних підприємств, об’єднаних в концерн «Естеррайхіше Індустріхолдінг А.Г.» («ЕІАГ»), в обсязі промислового виробництва становила близько 30%, а в загальному числі зайнятих у промисловості – 20%.

У 1987 австрійським урядом була прийнята програма «санування» «ЕІАГ», спрямована на послідовну приватизацію перспективних і рентабельних підприємств і ліквідацію неефективних виробництв. До 2000 держава зберегла в повній власності лише 2 підприємства, а в інших зберігає за собою пайову участь, причому найбільшу у тютюновій галузі (більше 40%), в компанії «Австрійські авіалінії» (39,7%), в капіталі найбільших концернів у чорній металургії (35-39%).

В економічній політиці в 1990-і рр. проводилась лінія на подальше скорочення державного сектора, приватизацію, зниження прямої участі держави в господарській діяльності, підтримку приватного підприємництва, перенесення центру ваги державного регулювання на вдосконалення рамкових умов діяльності господарюючих суб’єктів.

Коаліційний уряд АНП і АПС, проголосивши гасло «управляти по-новому», намітило програму реформ, яка певною мірою може призвести до поступового розмивання системи соціального партнерства, протягом десятиліть гарантувала соціальну стабільність у суспільстві.

Уряд приділяє велику увагу задачам фінансової консолідації, санування бюджету країни, поліпшення фінансового становища окремих структур з прямим або опосередкованим участю держави. Найважливішими складовими урядової програми є проведення пенсійної реформи, що викликала бурхливі протести в країні, послідовна приватизація держвласності, реформа адміністративно-управлінської сфери, розвиток національного ринку капіталу, посилення наукового потенціалу економіки.

Особливе значення має комплексне реформування системи соціального забезпечення. В А. соціальне страхування обов’язкове для всіх несамостійних зайнятих (крім держчиновників). Працівники та роботодавці виплачують у рівних частках численні соціальні внески, з яких формуються відповідні соціальні фонди: страхування пенсійне, медичне, від нещасних випадків, від безробіття, внесок у фонди відшкодування при банкрутстві підприємства, внесок на вирівнювання становища сімей, сприяння будівництву житла і деякі інші .

Після 1999 основні функції грошово-валютного регулювання у зв’язку з утворенням Економічного і валютного союзу були передані Європейському центральному банку (ЄЦБ). Національний банк А. входить в Європейську систему центральних банків і реалізує політику, яку формулює ЄЦБ. Разом з тим за Національним банком А. зберігаються функції контролю за платіжним оборотом і видачею євробанкнот, управління знаходяться ще у нього золотовалютними резервами.

Кредитні інститути в А. дуже різноманітні. За балансовою сумі провідне місце займають ощадні каси (38% загальної балансової суми на кін. 2000), а по числу установ та філій – Райффайзенбанк (625 основних установ із загального числа 923 і 1741 філія з 4556). Крім того, є акціонерні банки (друге місце за балансовою сумі), будівельні ощадні каси, земельні іпотечні банки, ФОЛЬКСБАНК, спеціальні банки. Якщо в 1980-і рр. число кредитних організацій росло, то в 1990-і воно трохи скоротилося.

Частка ВВП, що перерозподіляється державою, дуже велика, хоча і трохи знижується в останні роки. Якщо в 1990 сукупні державні витрати, включаючи соціальні фонди, склали 53,1% до ВВП, то в 1993 – 57,9%, але потім знизилися до 52,5% в 2000 і 52,3% в 2001.

Дефіцит державного бюджету практично постійний (за винятком 2001, коли спостерігався профіцит + 0,3% до ВВП). Але якщо на поч. 1990-х рр. він коливався від -3 до -5,2%, то з 1997 не перевищував -2,4%, а в 2002 дорівнював -0,6%, тобто країна дотримується маастріхтські критерії за цим показником. Проте державний борг, який становив до 1992 менше 60% від ВВП, збільшився потім до 69,2% і зараз коливається на рівні 67-68% (або 146 500 000 000 євро, в т.ч. 132200000000 – федеральний борг) , перевищуючи встановлений Маастрихтським договором межу в 60%.

Витрати федерального бюджету, за попередніми даними, в 2002 склали 61800 млн євро, а доходи – 59400000000 євро. Приблизно 45% доходів припадає на податки з доходів і майна, 29,7% дає податок з обороту, 8% – акцизи. Основна частина витрат – на соціальну сферу.

Уряд проводить податкову реформу з метою зниження рівня оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян і їх сімей при одночасному наданні деяких податкових пільг підприємцям, а також з метою спрощення податкової системи в цілому при одночасному посиленні контролю за податковими платежами.

В А. існує розвинена система соціального забезпечення та захисту, що має два рівні: обов’язкове страхування та державна соціальна допомога. Забезпечуючи соціальну стабільність і впевненість, ця система тим не менш є досить дорогим і вимагає – в т.ч. і з демографічних причин – постійно зростаючих відрахувань. Тому якщо в 1990-2001 сумарна брутто-заробітна плата зросла на 51%, то нетто-заробітна плата – всього на 35% (в цей же час відрахування у вигляді податку на заробітну плату та соціальних внесків збільшилися в 2 рази).

У 2001 середня номінальна заробітна плата на 1 найманого працівника склала 2400 євро на місяць (брутто), збільшившись порівняно з 1990 на 41% (нетто-заробітна плата на 1 працівника в 2001 склала 1620 євро і зросла порівняно з 1990 на 26,6 %).

Позитивним фактором для стійкості рівня життя населення є низький зростання цін на споживчі товари і послуги; за останні 2 роки найбільше (на 10,8%) зросла ціна на тютюнові вироби, а найменше (на 1,1%) – на побутову електроенергію та опалення будинків.

Поки безробіття в А. відносно низька, але в разі затягування стагнації європейської економіки може істотно зрости. Число зареєстрованих безробітних склала в середньому 232,4 тис. Чол. Число вільних вакансій помітно скоротилося. Серед безробітних частка осіб старше 50 років у 2002 становила 48,4%. Число осіб, які шукають роботу більше 1 року, – всього 5,5%, середня тривалість реєстрації на біржі праці – 137 днів.

Важливу роль відіграють зовнішні економічні зв’язки; А. торгує з 150 країнами світу.

Експорт товарів в 2002 77300000000 євро (на 4,1% більше, ніж у 2001; у 2000 зростання склало 15,6%, в 2001 – 6,5%). Експортуються машини, папір та картон, автомобілі, чорні метали. Майже половина експорту – споживчі товари.

Імпорт товарів в 2002 – 76900 млн євро (на 2,2% менше, ніж у 2001; у 2000 зростання склало 14,7%, в 2001 – 5%). Імпортується переважно готова продукція, причому половину імпорту становлять споживчі товари.

У 2002 утворилося невелике позитивне сальдо торгового балансу, тоді як у попередні роки воно було негативним. Переважна частина австрійської торгівлі припадає на країни ЄС (60,2% експорту і 65,8% імпорту). Основним торговим партнером виступає Німеччина (її частка в товарообігу 36,1%), далі з великим відривом слідують Італія, Швейцарія, Франція, Угорщина. Торгівля з східноєвропейськими країнами неухильно зростає: експорт у ці країни (без країн СНД) склав 13,5 млрд євро (17,5%), а імпорт з них – 10,2 млрд євро (13,2%).

Товарообіг А. з РФ в останні роки також зростає: з 1893 млн євро в 2000 до 1985 млн євро в 2002, однак при цьому імпорт з РФ впав з 1238 млн до 1032 млн, а експорт в РФ збільшився з 655 млн до 953 млн. В основному з А. в РФ експортуються машини, продукція хімічної промисловості (насамперед фармацевтичні товари), папір і картон, сталеві труби для видобутку нафти, імпортуються з РФ енергоносії і метали.

Платіжний баланс по поточних операціях в А. в 2002 був позитивним (причому і по товарах, і по послугах). Баланс руху капіталів частіше складається негативно або з невеликим плюсом.

Іноземним інвестиціям на умовах взаємності в А. надається національний режим. Створене в 1983 державне спеціалізоване агентство успішно підтримує розміщення іноземних підприємств в А. Найбільший зарубіжний інвестор – Німеччина (близько 30% інвестицій).

Посилання на основну публікацію