Економіка Албанії

Приріст ВВП у% склав: у 1997 – 7,0; в 1998 – 8,0; в 1999 – 7,3; у 2000 – 7,8; в 2001 – 6,5; в 2002 – 4,7; в 2003 – 6,0 (прогноз). Незважаючи на те що приріст в 2002 в 4,7% (замість запланованих 7%) був найнижчим за весь період правління лівоцентристської коаліції, з урахуванням міграційних процесів зростання ВВП на душу населення в 2002 виявився вищим – 1499 дол. США порівняно з 1332 , 6 дол. в 2001.

У 2002 інфляція склала 5,4%. Чисельність зайнятих в країні виросла всього на 2 тис. Чол. – До 921 тис. Чол. Безробіття (14,8%) виявилася трохи вище, ніж в 2001 (14,5%), але все ж нижче, ніж у 2000.
У період правління лівоцентристської коаліції істотний розвиток в албанській економіки отримав приватний сектор. Якщо в 1998 його внесок у бюджет становив 28%, то в 2001 він перевищив 72%, а в 2002 дорівнював 78%.

В результаті «ринкового» розвалу промисловості в період п’ятирічного правління демократів-радикалів були різко знижені обсяги виробництва. Якщо на кін. 2001 рівень виробництва порівняно з 1993 в цілому по промисловості (за рахунок зростання проиводства електроенергії на 42,7%) становив 77,8%, то у видобувній галузі він не перевищував 25%, в енергетиці 42,1%, в обробній промисловості 37 , 3%.

Особливо показовим було становище в такий успішний в колишні часи і валютодоходной експортної галузі, як нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Видобуток нафти в А. з 1067 тис. Т в 1990 впала до 488 тис. Т в 1996. У кризовому 1997 галузь буквально обрушилася, видобуток знизився до 359 тис. Т. У 1999 видобуток нафти скоротився вже до 323 тис. Т. Подібна тенденція загрожувала призвести до того, що до 2010 власне виробництво покривало б тільки 32-45% внутрішніх потреб у порівнянні з 75% в 1999. Причому виробництво безпосередньо палива змогло б забезпечити взагалі лише 20% внутрішніх потреб проти 55% в 1999.

Істотний вплив на вирішення економічних проблем надавав криза в енергетичній галузі. Перебої в подачі електроенергії становили в 2002 від 4 до 15 год на добу. І це при тому, що 70% водних ресурсів країни, придатних для вироблення електроенергії, не використовувалося. Що стосувалося вуглеводневих енергоносіїв, то рівень видобутку нафти (350 тис. Т в 2002) залишався як і раніше низьким, і в 2003 повинен був збільшитися всього на 20 тис. Т. Тому в найближчій перспективі країна змушена імпортувати відсутні енергоносії. По нафтопродуктах частка імпорту може досягти 88%.

У сільському господарстві в ході радикальних реформ в країні був здійснений розділ 97,7% оброблюваних площ, які перебували у державній власності. В результаті відразу з’явилося 413 тис. Власників орних земель із середнім наділом в 1,4 га на кожного фермера.

До 1990-х рр. св. 60% обрабативативаемой землі піддавалося осушенню. У роки «реформ» відбулося істотне зниження іригаційних потужностей. В результаті тільки 54% перш осушуваних земель залишалися придатними для використання.

У 2000 вітчизняні виробники забезпечили 99% споживаного в країні молока, 96% – овочів, 92% – м’яса, 97% – яєць, 76% – фруктів. Зерноводство ж насилу оговтується від радикальних реформ демократів. У передкризовому 1996 в країні було зібрано менше 271 тис. Т пшениці, тобто близько 42% від рівня 1988 (650 тис. т). У 1999, коли урожай склав 500 тис. Т пшениці (на 80 тис. Т більше, ніж в 1998), це покривало тільки половину потреб країни. Урожай пшениці, зібраний в 2002, забезпечив менше 40% внутрішніх потреб і бракуючі 60% припало імпортувати.

В цілому в 2002 у розвитку сільського господарства був відзначений приріст в 2,1%, що було менше очікуваних 3%, але все ж більше 1,4% в 2001.

При внеску аграрної галузі у ВВП до 54% ??(2000) та забезпеченні нею 47% експорту країни на сільськогосподарську продукцію припадало більше половини албанського імпорту – 53%.

У прийнятих урядом в 2002 Меморандумі про економічну та фінансову політику на 2002- 04 (розробленому за сприяння МВФ) і Середньострокової програми бюджетного фінансування на 2003-05 головними цілями декларувалися подальша консолідація макроекономічних показників: стабілізація економічного приросту на рівні 7%; утримання інфляції в межах 2-4%; зростання бюджетних доходів на 15-17% на рік; зниження загального дефіциту бюджету та його фінансування з внутрішніх джерел. При цьому відносно бюджетного дефіциту ставиться завдання його скорочення до кін. 2005 до 6,5% ВВП.

Відповідно до прийнятої Стратегією економічного та соціального розвитку намічені показники економічного приросту і рівень інфляції в межах 2-4% планувалося утримувати і протягом 2003-06. Витрати на інвестиції намічалися в розмірі 20 млрд леков на рік, тобто 10% бюджету. Для його поповнення доходи тільки від митних зборів повинні були до 2006 досягти 23% ВВП. Дефіцит бюджету при цьому планувалося скоротити з 8 до 6% ВВП.

До державного бюджету 2002 було закладено зростання податкових надходжень, особливо митних зборів, з 16,2% ВВП (2001) до 17,2%. Передбачене збільшення дохідної частини бюджету на 11- 12% призвело до зниження бюджетного дефіциту з 9,2% ВВП (у 2001) до 8,4%. В черговий бюджет 2003 було закладено зростання дохідної частини на 14,5%, видаткової частини на 10,4%, дефіцит бюджету перед-належало знизити до 6,6% ВВП, а фінансування дефіциту за рахунок внутрішніх джерел скоротити до 2,9% ВВП .

У 2002 валютні резерви країни зросли на 101,5 млн дол. США, тобто на 13,8% порівняно з 2001. До кін. 2002 вони склали 838 900 000 дол. США. Внутрішній борг обчислювався в сумі 2,3 млрд дол. США.

За рівнем життя населення А. продовжує займати одне з останніх місць в Європі. У 2003 кожна шоста сім’я мала менше 1 дол. В день на людину, а кожна друга – менше 2 дол. За межею бідності перебувало 29,6% населення, з них половина перебувала в крайній убогості. 4/5 чисельності всіх бідних албанців становили сільські жителі.

Прожитковий мінімум в 2002 визначався Міністерством з праці та соціальних питань в 50 дол. У тому ж році було оголошено про прийняття низки заходів щодо поліпшення становища відразу декількох категорій населення країни. З 1 липня 2002 планувалося підвищити пенсії городянам на 10%, а сільським жителям – на 25%. Міра стосувалася майже 550 тис. Чол. Одночасно підвищувалася заробітна плата лікарям на 25-40% і вчителям – на 20%. З вересня по грудень 2003 підвищення заробітної плати в середньому на 7% повинно було поширитися на працівників всієї бюджетної сфери.

За 2002 загальний обсяг зовнішньої торгівлі А. виріс на 11,7%, а експорт – на 11,3% (до 338 млн дол. США). Негативне сальдо товарообігу на кінець року перевищило 1,1 млрд дол. США.

Істотну роль в покритті постійно зростаючого негативного сальдо зовнішньої торгівлі грали грошові перекази в країну від албанських емігрантів. Сума цих перекладів з кожним роком зростала. Так, вона становила (млн дол.): У 2000 – 438,6, у 2001 – 550,2, у 2002 – 606, у 2003 – 650 (оцінка).

Зовнішній борг країни, що склав на кін. 2001 697 500 000 дол., Продовжував збільшуватися. До кін. 2002 він досяг 979 млн дол. США. У підсумку на кожного албанця припадало в середньому близько 310 дол. Боргу закордон.

Важливою сферою зовнішньоекономічної діяльності було забезпечення іноземних інвестицій. Так, у 2000 в країну було залучено з-за кордону 143 млн дол. США прямих капіталовкладень, що становило 24% загального обсягу іноземних інвестицій в 598 млн дол. За весь період з 1992. У 2001 прямі іноземні інвестиції зросли на 54% до 220 , 2 млн дол. Проте в 2002 вони склали лише 137 млн ??дол., знизившись у порівнянні з попереднім рекордним роком майже на 38%.

Посилання на основну публікацію