Для такої великої країни, як США, тим більше при настільки високій зрілості територіальної структури господарства, економічне районування має особливо велике значення. Але протягом часу воно, природно, не залишається незмінним.
В епоху колонізації і на перших етапах існування Сполучених Штатів зазвичай виділяли насамперед Північ і Південь країни, які багато в чому різнилися за особливостями суспільного та економічного розвитку. По мірі освоєння західної частини країни з’явився і третій великий район – Захід. Такий потрійний розподіл остаточно склався до кінця XIX ст.
З нього виходив В. І. Ленін у своїй роботі, присвяченій вивченню законів розвитку землеробства в США. У ній країна була підрозділена на три великі економічні райони:
- промислова Північ;
- колишній рабовласницький Південь;
- колонізований Захід.
Таке тричленне районування було потім прийнято за основу всіма радянськими дослідниками цієї проблеми. Воно увійшло також у всі шкільні та вузівські підручники географії, дисертації та інші наукові опрацювання.
Як зазначає Л. В. Смірнягін, таке районування США наповнене глибоким змістом.
«Північ для американців – це могутня індустрія, гігантські міста, підприємливість, демократизм, велика кількість іммігрантів. Американський Південь – це не просто спекотний клімат, але і висока частка чорношкірих, расові забобони рабовласницької епохи, чітке класове розшарування суспільства, уповільнений хід соціального життя, відома відсталість … Захід же – це широкі горизонти і широкі можливості для діяльності людини, це ще слабо освоєна територія з багатими ресурсами, але заразом і з спрощеним побутом, і з спрощеними правилами життя».
Однак в останні десятиліття становище помітно змінилося, і ці стереотипи стали поступово себе переборювати. Досить сказати, що частка Півночі і в населенні, і в промисловому виробництві країни ще до початку 1990-х рр. зменшилася відповідно до 44 і 50%, тоді як частка Півдня і Заходу виросла в першому випадку до 34 і 22%, а в другому – до 32 і 18%. У 1990-х рр. ці зрушення тривали, що дозволяє зробити висновок про поступове згладжування відмінностей у рівнях розвитку продуктивних сил між трьома економічними районами США.
У другій половині XX ст. поряд з тричленним економічним районуванням в США став широко використовуватися і поділ країни на чотири економічні райони. Застосовував його і такий найважливіший адміністративний орган, як Бюро переписів, яке керує проведенням переписів населення, промисловості і т. п. При цьому поділі кордону Півдня і Заходу залишилися без змін, а Північ був розділений на два райони – Північний Схід і Середній Захід.
Потім Бюро переписів почало застосовувати ще більш дробове, дев’ятичленне економічне районування основної території країни, яке стало широко використовуватися і в науковій географічній літературі. При цьому в якості економічних районів розглядаються Нова Англія, середньоатлантичні штати, Північно-Східний центр, Північно-Західний Центр, південноатлантичні штати, Південно-Східний Центр, Південно-Західний Центр, Гірські штати, Тихоокеанські штати.
Порівняння дев’яти економічних районів США говорить про те, що за розмірами території перше, друге і третє місця займають відповідно:
- Тихоокеанські штати (26,4% всієї площі країни);
- Гірські штати (22,8);
- Північно-Західний Центр (13,7% ).
За чисельністю жителів особливо виділяються:
- Південноатлантичні штати (17,4% всього населення країни);
- Північно-Східний Центр (14,7);
- Тихоокеанські штати (15,1%).
Можна додати, що в першу трійку районів за розмірами душового доходу входять:
- Нова Англія (23,6 тис. дол);
- Середньоатлантичні штати (23,1);
- Тихоокеанські штати (20,9 тис.).
Згадаємо і про те, що не так давно багато в чому принципово нове районування США запропонував Л. В. Смірнягін. Головна його особливість навіть не стільки в глибокому опрацюванні теми, скільки в тому, що автор здійснив не звичайне економічне районування, а значно більш складне районування суспільства, подавши йому розробку відповідних методологічних основ. При цьому Л. В. Смірнягін виходить з прийнятого підрозділу США на чотири макрорегіону, але в їх межах виділяє 33 більш дрібних райони.
Loading...
