Екологічні проблеми і охорона природи Середньої Азії

Все необхідне людина бере з природи. У свою чергу, відпрацьовані матеріали і відходи люди повертають у природне середовище. Тому між людиною і природою відбувається постійна взаємодія. Благополуччя і здоров’я населення, розвиток виробництва залежать від природних умов і багатств, особливо від того, яким чином складається взаємодія людини і природи, тобто, як використовуються людьми природні багатства і наскільки охороняється при цьому навколишнє середовище.

Середня Азія – замкнута фізико-географічна країна, води якої не випливають за її межі. Разом з тим, через наявність високих гірських перешкод на півдні і сході краю за його межі не виходять забруднюють повітря шкідливі речовини. Таким чином, Середня Азія має несприятливим, замкнутим в екологічному відношенні розташуванням.

Розвиток зрошуваного землеробства з давніх часів в Середній Азії було причиною засолення грунтів, утворення невеликих солоних озер на кордоні оазисів і пустель (в деяких випадках і в самих оазисах). Неконтрольоване, непомірне використання пасовищ у тваринництві призводить до розширення площі піщаних пустель. Зустрічаються сліди покинутих стародавніх міст в пустелях Середньої Азії свідчать про перетворення деяких оазисів під впливом господарської діяльності населення в пустелю. В даний час зростання площі порушених земель в Середній Азії сприяє також розробка великих родовищ нафти, газу, залізної руди і руд кольорових металів.

В результаті монокультури бавовни в Середній Азії в недалекому минулому, коли посівні площі в основному відводилися під бавовник, і в сільському господарстві в великій кількості використовувалися різні отруйні хімічні речовини – гербіциди, пестициди і дефоліанти, було завдано шкоди здоров’ю населення, істотно зросла поширення захворювань гепатиту і недокрів’я. Після здобуття незалежності республіками Середньої Азії монокультура бавовни була припинена, повітря і грунту відчутно непереливки.

У Середній Азії також відзначається нестача води. Особливо гострою є ця проблема в Узбекистані, Туркменістані та Казахстані. Тому охорони вод від забруднення, їх дбайливе використання відноситься до числа першорядних завдань. Для раціонального використання води на річках споруджені водосховища, створені канали (знайдіть їх на фізичній карті Середньої Азії і запишіть їх назви в зошит).

Для Середньої Азії справжньою екологічною катастрофою стало, як відомо, висихання Аральського моря. Збільшення водозабору з Амудар’ї і Сирдар’ї на зрошення нових земель сприяло зниженню рівня води в морі і зменшення його площі, починаючи з 60 років ХХ століття. До 2010 року Арал розпався на 3 невеликих окремих водойми. Освоїлися від води землі перетворилися в піщано-соляну пустелю. Звідси вітер розносить частки засоленої пилу на відстань в сотні кілометрів. В даний час проводяться роботи по оздоровленню навколишнього середовища в Приаралье, щодо поліпшення умов життя місцевого населення.

Фізико-географічна та екологічна цілісність Середньої Азії вимагає узгодженого використання природних багатств усіма країнами, розташованими на її території.

У Середній Азії в кінці XIX – початку ХХ століття через безконтрольної полювання на тварин з’явилася загроза зникнення багатьох з видів. Інтенсивна вирубка саксаулу і юлгуна на дрова в пустелях привела до розширення площі незакріплених пісків. На схилах гір краю, внаслідок вирубки арчі та інших дерев, посилився змив грунту.

У Середній Азії з метою охорони природи, її багатств, унікальних природних об’єктів, зникаючих видів рослин і тварин, починаючи з 2-ї половини ХХ століття стали створюватися заповідники, національні парки і заказники.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.