Ефективне використання трудових ресурсів України

ВВП можна представити як добуток продуктивності праці на чисельність зайнятого населення. У разі якщо показник ВВП на душу населення в країні до 2020 р досягне сьогоднішнього рівня Польщі, Латвії і Литви. Підвищення продуктивності праці призведе до зростання економіки України. Якщо кожен працюючий буде створювати більший обсяг доданої вартості, то і конкурентоспроможність країни на світовому ринку зросте, так як ця додаткова вартість буде перетворюватися в модернізацію потужностей, підвищення якості продукції або зниження цін. Я переконаний, що продуктивність праці на підприємствах України необхідно підвищувати і що можливості для її підвищення є. Одним із свідчень цього може служити той факт, що вже зараз рівень продуктивності в українських компаніях, схожих за розміром та видами діяльності, може різко відрізнятися.

Наприклад, рівень продуктивності праці в найбільш ефективних роздрібних мережах в два-три рази перевищує аналогічний показник неефективних компаній роздрібного сектора. З цього випливає висновок, що застосування передового досвіду організації бізнес-процесів може дати серйозний ефект ще до того, як будуть здійснені великомасштабні інвестиції в нові технології. Існує п’ять основних важелів підвищення продуктивності праці: вдосконалення бізнес-процесів; перерозподіл трудових ресурсів; поліпшення професійних навичок; і т.д .

Вдосконалення бізнес-процесів – усунення непотрібних операцій і втрат, такі зміни зазвичай не пов’язані зі значними капітальними вкладеннями, проте реорганізація і стандартизація процесів вимагають серйозної роботи.
Вдосконалення бізнес-процесів може дати значний виграш у всіх п’яти проаналізованих секторах економіки (сталеливарна промисловість, роздрібні банківські послуги, роздрібна торгівля, житлове будівництво та електроенергетика Подальша оптимізація бізнес-процесів може зажадати змін в державному регулюванні – наприклад, скасування вимоги зберігати паперові оригінали всіх рахунків .

Переміщення трудових ресурсів на ділянки створення більшої вартості. Другий важіль підвищення продуктивності – приведення чисельності персоналу в більшу відповідність з поставленими завданнями. Для цього необхідно ретельно проаналізувати, які роботи створюють реальну вартість, а від яких слід відмовитися, перенаправивши вивільнені трудові ресурси на інші ділянки. На практиці це може означати, що якщо для виконання роботи адміністративного характеру, на якій раніше були зайняті два співробітника банку, тепер завдяки підвищенню продуктивності праці стало досить одного, то іншого можна перевести на посаду, пов’язану з продажем банківських послуг і, отже, створенням більшої вартості. На рівні країни це також може означати цілеспрямоване залучення персоналу в сектора з високою доданою вартістю з інших галузей. Мій досвід показує, що коригування рівня кадрового забезпечення відповідно до потреб сектора може збільшити продуктивність на 20%. Поліпшення професійних навичок. Часто низька продуктивність праці – наслідок невисоких професійних навичок, що в свою чергу веде або до неефективного використання трудових ресурсів (залучення двох ремонтників для виконання завдання, яке може виконати один), або до невиправдано низьким темпам роботи (наприклад, внаслідок незнання всіх можливостей обладнання ). Хороші результати може принести спільна робота держави і бізнесу щодо поліпшення професійних навичок кадрів, що включає посилення практичної складової.

Стимулювання інновацій. Причиною низької продуктивності може бути і ситуація, коли наявні трудові ресурси спрямовуються на виробництво застарілої, неякісної та неконкурентної продукції (такий, як моделі тракторів, що випускалися в країні ще десятки дет назад) або на надання послуг, якість яких не відповідає сучасним вимогам (приміром, вторинне медичне обслуговування в поліклініках і лікарнях, які працюють в традиціях радянського періоду). Такі застарілі продукти і послуги можуть бути продані лише за дуже низькою ціною і тільки в нижньому сегменті ринку. Для освоєння нових продуктів з високою доданою вартістю потрібні сучасні ресурси в області досліджень і розробки, а також доступ до передових спеціальних знань. Незважаючи на тиск прихильників протекціонізму, доцільно відкрити дорогу іноземним інвестиціям в ці напрямки. Українським компаніям варто докласти зусиль, щоб швидко перейняти передовий досвід.

Модернізація технологій. Останній з п’яти важелів підвищення продуктивності праці – інвестиції в технології. Він особливо актуальний для капіталомістких секторів України, наприклад сталеливарної промисловості або електроенергетики, де сьогодні найчастіше експлуатується застаріле обладнання.

Посилання на основну публікацію