Дреговичі

Вони жили на берегах річки Прип’ять, отримавши своє ім’я від слів «дрегва» і «дряговіна», що означають «болото». Містами їх були Турів (столиця князівства), Пінськ, Кулецькою, Друцк та інші. Зараз це території Гомельської, Брестської і Мінської областей Білорусії. При заселенні цих місць дреговичі рухалися з півдня на північ, до річки Німан.

Східними сусідами дреговичів були радимичі, північно-східними – кривичі, південними – древляни, північно-західними – ятвяги і литовці.

Під ім’ям другувітов дреговичі були відомі візантійського імператора Костянтина Багрянородного як плем’я, підпорядковане Русі. У «Повісті временних літ» написано про них тільки те, що дреговичі мали колись своє княжіння.

Підпорядкування дреговичів київським князям відбулося, ймовірно, в X столітті. На території дреговичів утворилося згодом Туровський князівство, а північно-західні землі увійшли до складу Полоцького князівства.

Посилання на основну публікацію