Доповідь про платину

Ще в середині 17 століття в Колумбії іспанці, промиваючи золото, знайшли там у зборі з ним темний важкий сріблястий метал. Його не можна було відокремити від золота промиванням і він був такий же важкий як і жовтий побратим. Він ніж те нагадував срібло, але був майже не розчиняється і вперто не піддавався виплавці. Його вважали шкідливою домішкою або навмисної підробкою золота. Тому іспанський уряд наказувало цей шкідливий метал при людно викидати назад у річку.

Це і була платина – важкий, тугоплавкий сірувато-білий метал, дуже тягучий, досить ковкий. Платина значно перевершує твердістю золото і срібло.

Головним чином платина йшла на зуболікарське справа – на друкарські шрифти, коронки, пломби і штучні зуби. Зі смертю людини ця платина потрапляла в могилу і на багато років зникала з ужитку людства.

В один час практичні американці хотіли навіть ввести закон про те, щоб платина виймалася з зубів небіжчика до похорону.

З платини робили і роблять зараз ювелірні прикраси.

У минулому столітті в Південній Америці відкрили великі родовища платини. Почалася чергова «гарячка» шукачів щастя і багатства. Акціонерні компанії, банки вкладали в нові родовища величезні суми грошей.

Родовища тяглися майже від мису Доброї Надії до Північної Родезії.

Південноафриканські геологи розповідають про цілий платиновому поясі, який тягнеться через Америку. Починається цей пояс на південному узбережжі і закінчується в верхів’ях Нілу. Десь в глибині Землі киплять ще тисячі і мільйони тонн цього металу.

Посилання на основну публікацію