Доповідь про озеро Намцо

Намцо в перекладі з китайської мови означає «небесне озеро», адже це озеро розлито на висоті в майже 5000 метрів – майже на небі. Глибина Намцо становить максимум 33 метра, а над поверхнею озера підносяться острова – п’ять дуже великих і ще кілька невеликих виступів скель. На цих островах люблять селитися птиці.

Під час суворої високогірній зими над озером панують хуртовини і вітру, і до озера в такий час неможливо підібратися, незважаючи навіть на те, що знаходиться воно лише в 170 кілометрах від міста Лхаси. Саме озеро в зимовий час замерзає. А навесні вітром пригоняются до берегів пластини льоду і виставляють їх часом у вигляді високої крижаної стіни біля берега.

Але ще раніше того, як лід розтане, по міцної кірці льоду йдуть на острів відлюдники. Вони не можуть повернутися і влітку, тому використовують острова для довгих відокремлених практик, і лише по свіжій шкірці льоду в зимовий час вони знову можуть повертатися до людей.

Висока озеро зараз – це культове для тибетців місце. Над цим озером смужками підносяться Лунт – молитовні прапори. Вони розвішуються Тибетом, охочими умилостивити богів або вигнати злого духа. Навколо острова видно і різноманітні ритуальні пірамідки, зібрані з каменів. Вони іменуються як мані, а на кожній мані викарбувано мантра «Ом мані падме хум». У цій мантре містяться всі вчення Будди (а їх понад 84 000).

Колись знайоме лише ченцям, Намцо на сьогоднішній день стає все популярнішим. Неподалік від нього є хороші дороги, і на берег щорічно з’їжджають учасники перегонів, службовців «інструментом» по залученню сюди туристів.

Посилання на основну публікацію