Доповідь про Маріанські острови

Маріанські острови – це розтягнулася на 800 км група островів, рівновіддалених від Філіппін і Папуа-Нової Гвінеї (близько 2500 км), в західній частині тихоокеанського району Мікронезія.

До складу Маріанських островів входить 7 великих острови (Гуам – 541 кв. Км; Сайпан – 115,4 кв. Км; Тініан – 101 кв. Км; Рота – 85,4 кв. Км; Паган – 47,2 кв. Км; Агріхан – 43,5 кв. км; Анатахан – 31,2 кв. км), 8 островів площею 10 і менш кв. км, а також групи невеликих атолів і рифів.

Маріанські острови були відкриті 6 березня 1571 року Фернаном Магелланом. До 1668 року на картах Тихого океану ці острови називалися Las Islas de los Ladrones (Острів злодіїв) – «гостинні» місцеві аборигени обікрали команду Магеллана в перший же день стоянки біля островів іспанських кораблів. У 1668 році Дієго Сан-Вітарес перейменував ці острови, давши їм ім’я правлячої в той час королеви Іспанії.

До 1899 року Маріанські острови належали Іспанії. У 1899 році, після поразки Іспанії в іспано-американській війні, іспанці встигли продати північну групу островів Німеччини, а на південній влаштувалися американці. З 1914 по 1944 роки цими островами володіла Японія, а з 1944 року Маріанські острови знову повернулися під юрисдикцію США. В даний час Маріанські острови вважаються неінкорпорірованних територією Сполучених Штатів.

Найбільш сприятливим часом для відвідування курортних зон Маріанських островів, які в основному спеціалізуються на туризмі в стилі «Робінзон Крузо», є січень-травень – період сухих пасатів, коли температура повітря вдень рідко опускається нижче позначки +30, а вночі +25. У червні-листопаді на Маріанських островах час дуже частих короткочасних дощів, до яких з вересня додаються часті шторми.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Географія Хорватії