Доповідь на тему “Вапняк – корисна копалина”

Вапняк найчастіше має органічне походження і відноситься до осадових гірських порід. Він утворюється на морському дні внаслідок відмирання різних морських тварин, в чиїх кістках і панцирах дуже багато кальцію.

Можна сказати, що там, де розташовуються вапнякові відкладення, раніше було мілководді древнього моря. Переважно вапняки мають білий колір, але можуть бути сірими і навіть рожевими. Великий вплив на колір надають різні домішки, які можуть міститися в самій породі.

Основним хімічним компонентом вапняку є карбонат кальцію, який добре розчинний у воді. Це зазвичай стає причиною утворення карсту – вимитих водою пустот в гірських породах, складених вапняками. Крім того, вапняк здатний розкладатися з виділенням вуглекислого газу. Цей процес, що відбувається на великих глибинах, сприяє появі насичених газом мінеральних вод.

Однією з найбільш поширених різновидів вапняку є крейда. Це білий вапняк, чиє застосування не обмежується можливістю писати на шкільній дошці. Мел, наприклад, входить до складу різних оздоблювальних матеріалів. Його також використовують при виробництві паперу високої якості, при виготовленні зубного порошку, в покритті електродів.

Вапняк незамінний в будівництві. Це пористий матеріал, який здатний непогано зберігати тепло, але при цьому вільно пропускає повітря. Тому в приміщеннях, побудованих з вапнякових плит, не буває занадто волого. Важливо й те, що, як і всі осадові породи, вапняк досить м’який і дуже легко піддається обробці.

Широко відоме використання вапняку в сільському господарстві. З його отримують вапно, що використовується як добриво. Вапно особливо актуальна для нашої країни, де дуже великі території займають кислі грунти. Її застосування дозволяє регулювати кислотність грунтів, що підвищує їх родючість.

У дорожньому будівництві з вапнякових порід створюють насипи, його також використовують при необхідності ущільнити грунт.

У природі родовища вапняку зустрічаються по всьому світу. Наприклад, в Альпах відомі цілі ланцюги гір, які практично повністю складені з вапнякових порід. Як правило, його добувають у відкритих кар’єрах, знімаючи шар грунту, щоб досягти самої породи. При цьому використовуються важкі машини, існує також практика підриву пластів.

Посилання на основну публікацію