Дів

Представлявся у вигляді вихору-людини, блискучого, точно блискавка, який раптово з’являвся на шляху війська, що йде в похід, на бій, і вигукував пророцтва: то страшні, то сприятливі. Вважалося, що це одне з втілень верховного бога Сварога. У його імені той же корінь, що і в словах «диво», «здивування», тобто щось, що викликає подив. Боягузливим хотілося б думати, що це просто птах не добра, ворон каркає, реве вітер, гуркоче буря, але Диву була відома доля тих, хто приречений на близьку смерть, і він силкувався упередити людей про небезпеку. Але ж долю обдурити неможливо, не піти від неї нікому… а тому пророцтва Дива, залишалися непочутими, незрозумілими – і нікому не приносили успіху і щастя. У розпал бою він віяв своїми крилами над тими, хто був приречений на поразку, і кліки його ввижалися похоронним плачем, останнім прощанням з життям, з білим світлом…

Посилання на основну публікацію