Державний устрій і політична система Угорщини

Угорщина – незалежна демократична правова держава, парламентська республіка. Діє Конституція, прийнята в 1949, з поправками 1989 і 1997.

Адміністративний поділ – 19 областей (медьє) і столиця, що має особливий статус. Великі міста: Будапешт, Дебрецен (211 тис. Чол.) Мішкольц (184 тис. Чол.), Сегед (168 тис. Чол.), Печ (162 тис. Чол.), Дьйор (129 тис. Чол.).
Вищий орган законодавчої влади – Державні збори. Обирається кожні 4 роки, являє собою однопалатний парламент, в який входить 386 депутатів. У В. діє складна пропорційно-мажоритарна виборча система: 176 депутатів обираються по одномандатних виборчих округах, 152 депутати – по територіальним списками, а 58 депутатів отримують мандат відповідно до частки голосів, відданих за партійними списками.

Держзбори обирає президента країни, прем’єр-міністра, членів Конституційного суду, омбудсманів (тобто трьох уповноважених: з політичних прав, прав етнічних меншин і захист особистих даних), голови Верховного суду і генерального прокурора.

Держзбори засідає постійно, його чергові сесії проходять з 1 лютого по 15 червня і з 1 вересня до 15 грудня. Голова Госсобрания – Каталін Сілі.

Вищий орган виконавчої влади – уряд на чолі з прем’єр-міністром, що є за Конституцією головною посадовою особою в країні. Прем’єр-міністром стає представник партії, що перемогла, якого одночасно з прийняттям програми уряду за поданням президента обирає парламент. Прем’єр-міністр подає на затвердження президента пропозиції щодо персонального складу уряду. З червня 2002 прем’єр-міністром є Петер Медьєші (позапартійний висуванець від Угорської соціалістичної партії).

Глава держави – президент з досить обмеженими конституційними повноваженнями. Обирається парламентом на п’ятирічний термін (але не більше двох разів). Чинним президентом В. є Ференц Мадл (обраний в 2000). Крім нього в історії В. було ще чотири президенти: Міхай Каройї (січень-березень 1919), Золтан Тілда (1946-48), Арпад Сакашіч (1948-49), Арпад Гьонц (1990-2000).

Основу місцевих органів влади складають рівноправні міські та сільські самоврядування (мери і муніципальні збори обираються на 4 роки прямим голосуванням) з чималими повноваженнями. Обласне ланка не має виконавчих органів. Чергові муніципальні вибори відбулися в жовтні 2002.

Вищі судові органи – Верховний суд (у його компетенцію входять цивільні та кримінальні справи) і Конституційний суд (нагляд за дотриманням Конституції, експертиза нормативних актів на предмет відповідності Конституції і прийняття рішень у випадку суперечок між окремими органами державної влади).

У В. зареєстровано 150 політичних партій. На останніх виборах 2002 зі Всевенгерская списками виступили 16 партій, 4 з них подолали 5% -й бар’єр парламентського представництва.

Угорська соціалістична партія (УСП) утворена в 1989 при розпуску правлячої тоді Угорської соціалістичної робочої партії (УСРП). Орієнтується на соціал-демократичні цінності. На виборах 2002 отримала 178 мандатів. Як перемогла на виборах партія сформувала коаліційний (разом з ССД) уряд, в якому має 11 постів, включаючи пост прем’єр-міністра. Голова – Ласло Ковач.

Угорська громадянська партія (Фідес) створена в 1988 групою молодих дисидентів. Є правою партією ліберального спрямування. Має в Госсобрания 164 мандата. Головна опозиційна партія. Лідер партії, офіційно не займає будь-якого посту, – Віктор Орбан.

Угорський демократичний форум (ВДФ) оформився в партію в 1988 з руху опозиційної інтелігенції. Дотримується націонал-консервативної орієнтації. Має в парламенті 24 мандати. Разом з Фідес становить опозицію. Голова партії – Ібойя Давид.

Союз вільних демократів (ССД) сформувався в 1988 на базі дисидентського руху. Має в Госсобрания 20 мандатів. Разом з ВСП утворює правлячу коаліцію. В уряді займає 4 міністерських посади з 15. Голова партії – Габор Кунце.

З партій, не представлених у парламенті, найбільш значними є: Незалежна партія дрібних господарів (НПМХ; відтворена в 1988 як правонаступниця історичної НПМХ. Партія національно-консервативного спрямування), Партія угорської правди і життя (утворена в 1993 після виходу з ВДФ крайніх націоналістів) , Угорська робоча партія (комуністичний «уламок» ВСРП), а також націонал-радикальна Християнсько-демократична народна партія і помірно-консервативна Угорська демократична народна партія.

Політична система в В. досить стійка, мирний механізм зміни влади відпрацьований, гілки влади збалансовані, опозиція поводиться в основному конструктивно і цивілізовано.

Профспілки В. обьединяют близько 3 млн чол., В т.ч. до 50% зайнятого населення, 30% всіх пенсіонерів і 10- 15% безробітних.

Найбільші профспілкові об’єднання: Федерація угорських профспілок (охоплює 1,3 млн чол.), Форум співпраці профспілок (об’єднує 800 тис. Службовців, зайнятих у бюджетній сфері), Союз автономних профспілок (налічує близько 300 тис. Членів, переважно робітників), Ліга профспілок (представляє інтереси 60 тис. представників інтелігенції, об’єднаних в 122 профспілки).

Інтереси ділових кіл представляють Угорська торгово-промислова палата (ТПП) і Угорська аграрна палата (аналогічні організації діють і на столичному рівні). Крім того, існує безліч об’єднань національних виробників, що функціонують, як правило, за галузевою ознакою: наприклад, Всевенгерская союз будівельних організацій, Угорська цементна асоціація, Спілка угорських експортерів, Федерація електроенергетичних компаній, Союз угорських ріелторів і т.п. Для обслуговування підприємців із зарубіжних країн відкриті представництва іноземних ТПП (США, Великобританія, Канада) і створені спільні ТПП (Німеччина, Франція, Ізраїль, Румунія, Венесуела, Швеція, Швейцарія).

З 1990 в В. створений тристоронній Погоджувальна рада – постійно діючий форум соціального партнерства між урядом, роботодавцями та працівниками.

Громадський порядок охороняє поліція (близько 40 тис. Чол.). Всевенгерская головне командування поліції є самостійним держорганом, функціонуючим в рамках МВС. Складається з центрального апарату та 19 обласних управлінь (столичної поліцією керує окреме головне управління подвійного підпорядкування).

Регулярна Угорська армія (близько 45 тис. Чол.) Комплектується кадровим складом та військовослужбовцями строкової служби, закликаними на основі загальної військової повинності строком на 6 міс. Частка солдат-строковиків в 1994-2002 скоротилася з 52,8 до 30%. У складі армії два види Збройних сил: Сухопутні війська і Військово-повітряні сили (включаючи ППО). На озброєнні перебуває техніка російського (радянського) виробництва (артилерійські знаряддя різного калібру, танки Т-55 і Т-72, ??БМП, бронетраспортёри, винищувачі «МІГ», вертольоти «Мі» різних модифікацій), але поступово здійснюється закупівля західного озброєння або модернізація російської техніки під натовські стандарти. У м Тасар розташована американська військова база.

Угорські військовослужбовці в 1988-2002 були учасниками 16 миротворчих контингентів під егідою ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

У воєнний час до складу Збройних сил входять прикордонні війська, поліція, служба охорони місць ув’язнення і митна охорона.

Базовий напрямок зовнішньої політики – інтеграція в євроатлантичні структури (НАТО, ЄС, Рада Європи тощо), підтримання добросусідських відносин з суміжними країнами і захист прав угорських меншин за кордоном.

Країна бере участь у регіональних структурах співробітництва: Вишеградської угоді, Центрально-європейському угоді про вільну торгівлю (ЦЕССТ), Центрально-європейської ініціативи (ЦЄІ), Пакті стабільності для Південно-Східної Європи (ПСЮВЕ), Дунайської комісії (її штаб-квартира знаходиться в Будапешті).

В. має дипломатичні відносини з більш ніж 150 державами, в т.ч. з РФ. У 1991 підписано Договір про дружні відносини і співробітництво між РФ і В. (ратифікований російським парламентом в 1995). Дипвідносини В. з СРСР існували в 1934-41 і 1948-91.

Посилання на основну публікацію