Державний устрій і політична система Португалії

Португалія – демократична держава з республіканською формою правління. Глава держави – президент, вищий законодавчий орган – парламент, вищий виконавчий орган – уряд, його глава – прем’єр-міністр. Діє Конституція 1976 зі змінами від 1982, 1989, 1992 і 1997.

П. – парламентська республіка, де існує взаємне обмеження повноважень президента, уряду і парламенту. Президент обирається строком на 5 років громадянами П. старше 18 років загальним таємним голосуванням не більше ніж на 2 терміни поспіль. З березня 1996 президентом республіки є Жорж Сампайю, в січні 2001 він переобраний на другий сроколо Однопалатний парламент (Збори Республіки) обирається терміном на 4 роки і складається з 230 депутатів. На дострокових парламентських виборах 17 березня 2002 до складу Зборів обрані за списком від Соціал-демократичної партії (СДП) 105 депутатів, від Соціалістичної партії (СП) – 96, від правої Народної партії (НП) – 14, від виборчого блоку Коаліція демократичної єдності ( КДЕ) на чолі з Португальської компартією (ПКП) – 12, від Лівого блоку – 3. З
квітня 2002 голова Зборів – Ж. Боско Мота Амарал (СДП). Члени парламенту обираються загальним таємним голосуванням громадянами країни старше 18 років відповідно до системи пропорційного представництва. Прем’єр-міністр призначається президентом республіки після заслуховування представлених у парламенті партій і відповідно до підсумків голосування. Після невдачі СП в грудні 2001 на муніципальних виборах прем’єр-міністр А. Гутерреш подав у відставку. З квітня 2001 уряд очолюється Ж. Мануелем Дурау Баррозу (СДП).

В адміністративному відношенні П. ділиться на 18 адміністративних округів («діштріту») і 2 автономних регіону – Азорські острови і острів Мадейра. 18 округів знаходяться на континентальній частині країни: Авейру, Бежа, Брага, Браганса, Візеу, Віла-Реал, Вьянаду-Каштелу, Гуарда, Кастело Бранко, Ко-Імбрі, Лейрія, Лісабон, Порталеґре, Порту, Санта-рен, Сетубал, Фару , Евора. У свою чергу 18 округів діляться на 308 муніципальних районів («консі-ллю»), що складаються з парафій («фрегезія»). Найбільші міста – Лісабон, Порту, Евора, Фару, Брага, Сетубал, Коїмбра.

На чолі адміністративного округу стоїть губернатор, який призначається урядом. Його функції дуже обмежені і поширюються головним чином на надзвичайні ситуації. У муніципальних районах обираються муніципальні збори, а виконавчим місцевими органами є муніципальні палати (мерії). На останніх муніципальних виборах в грудні 2001 СДП отримала 39% голосів і очолила 158 муніципалітетів, СП – відповідно 36% і 114 муніципалітетів.

Адміністративним регіонам Азорські острови і Мадейра з 1974 надана широка політико-адміністративна і господарська автономія. Вони мають свої законодавчі збори, які обираються на 4 роки, і регіональні уряди. Центральну владу в автономних областях представляє міністр республіки. Після виборів в автономіях 15 жовтня 2002 на Мадейрі при владі перебуває СДП, на Азорських островах перемогла СП.

З півтора десятка партій реальним впливом користуються: СДП, заснована в 1974; СП, найстаріша в країні, відтворена в 1973; НП, правопопулістського толку, спадкоємиця партії Соціал-демократичний центр, створеної в 1974; ПКП, заснована в 1921, і Лівий блок, який об’єднує ряд ліворадикальних партій. Профспілки налічують 1,7 млн ??членів, до них відносяться Загальна конфедерація португальських трудящих (близько 1/2 членів профспілок), Загальний союз трудящих, незалежні профспілки.

Зовнішня політика П. формується під впливом чинників, що випливають з її членства в НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших європейських структурах, і традиційної проатлантичної орієнтації. Враховуються також традиційні зв’язки з Африкою, Латинською Америкою і з Східним Тимором, незалежність якого була проголошена в травні 2002. У грудні 1999 під управління Китаю в якості особливого адміністративного району була передана колишня португальська територія Макао (Аоминь). З 2002 віссю зовнішньополітичної діяльності країни було головування П. в ОБСЄ.

Загальна чисельність Збройних сил 43,6 тис. Чол. (Сухопутні війська – 25,4 тис. Чол., Військово-морські сили – 10,8 тис. Чол. Та Військово-повітряні – 7,4 тис. Чол.). Чисельність Національної республіканської гвардії – 25,6 тис. Чол. Збройні сили комплектуються на основі загальної військової повинності (термін служби – 4 місяці, призовний вік – 20 років) і на контрактній системі, в перспективі намічено здійснити перехід до повністю професійної армії. Військові витрати 2,0% ВВП, або 2,226 млрд дол. (2001). Під Лісабоном розміщена штаб-квартира регіонального командування НАТО в Південно-Східній Атлантиці. На Азорських островах знаходиться військово-повітряна база США, на Мадейрі – військово-морська база НАТО.

У 1974 були встановлені дипломатичні відносини з СРСР. 26 грудня 1991 португальське уряд прийняв рішення визнати РФ як суверенна держава, яка взяла на себе всю сукупність прав та міжнародних зобов’язань, що належали СРСР. У 1994 між РФ і П. підписано Договір про дружбу і співробітництво. У жовтні 2001 відбувся офіційний візит в РФ президента П. Ж.Сампайю.

Посилання на основну публікацію