Державний устрій і політична система Чехії

Чехія – суверенна, єдине і демократична правова держава, заснована на повазі основних прав і свобод людини і громадянина. Конституція Чехії прийнята 1 січня 1993. Адміністративно Ч. ??розділена на 14 країв (особливо на правах краю виділена столиця – Прага): Прага, Центральночеський, Південночеський, Пльзенский, Карловарський, Устецький, Ліберецький, Краловоградецький, Пардубицкий, Височина, Южноморавский, Оломоуцький, Злинский, Моравскосилезский. Краю розділені на територіально-адміністративні утворення. Що проходить реформа місцевого самоврядування спрямована на укрупнення територіальних муніципальних утворень з розширенням їх прав. Найбільш великі міста (тис. Чол.): Прага, Брно (389), Острава (324), Пльзень (171).

Вищий орган законодавчої влади – парламент, що складається з двох палат: палати депутатів, до якої входить 200 депутатів, що обираються на 4 роки, і Сенату, в який входить 81 сенатор, який обирається на 6 років, при цьому кожні 2 роки відбувається ротація 1/3 депутатського корпусу.
Вищий орган виконавчої влади – уряд, який підзвітний палаті депутатів парламенту. Як правило, уряд утворюють представники політичних партій, що отримали найбільшу підтримку громадян на виборах. Президент республіки призначає голову уряду, а за його пропозицією – інших членів урядового кабінету.

Глава держави – президент Чеської Республіки. Обирається обома палатами парламенту строком на 5 років, максимально на два терміни. Для обрання президента встановлено віковий ценз – старше 40 років. Глава держави – президент Вацлав Клаус. Глава вищого органу законодавчої влади – голова палати депутатів парламенту – Лубомір Заоралек, голова Сенату парламенту – Петро Пітхарт. Глава вищої виконавчої влади – прем’єр-міністр Володимир Шпідла.

Основні принципи виборчої системи визначаються Конституцією 1993. Вибори до парламенту відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням. Вибори в палату депутатів парламенту проводяться за системою пропорційного представництва, в Сенат – за мажоритарною системою. У парламентських виборах можуть брати участь лише громадяни Ч., які досягли, принаймні, на другий день виборів 18-річного віку. У палату депутатів парламенту може бути обраний громадянин Чеської Республіки, який має право брати участь у виборах і досяг, принаймні, на другий день виборів віку 21 роки, в Сенат – що досяг 40 років.

Вибори в палату депутатів проводяться за виборчими списками політичних партій, рухів або коаліцій у встановлених законом 14 територіально-адміністративних округах-краях, в Сенат – в 81 виборчому окрузі. Залежно від щільності населення закон встановлює максимальну кількість мандатів у виборчих списках, що припадають на кожен виборчий округ. Встановлено виборчий поріг для проходження в палату депутатів: для політичної партії або руху – 5%, для коаліції двох партій – 10%, для коаліції трьох партій – 15%, для коаліції чотирьох партій і більше – 20%.

Муніципальні територіальні утворення за Конституцією мають право на самоврядування. Органи управління – представництва обираються прямим голосуванням на 4 роки. Право брати участь і бути обраними мають громадяни Чеської Республіки, які досягли 18-річного віку і постійно проживають на території даного муніципального освіти. Число членів муніципальних представництв встановлюється залежно від чисельності населення. В даний час в Ч. проводиться реформа органів місцевого самоврядування, відповідно до якої число нижчих територіально-адміністративних утворень скоротиться, а їх функції розширяться.

Видатні державні діячі, які внесли значний вклад у зміцнення державності і побудова демократичного суспільства: Томаш Гаррік Масарик (1850-1937), засновник чехословацької держави і перший президент Чехословацької Республіки в 1918-34, філософ-гуманіст; Вацлав Гавел (р. 1936) – в 1989-2002 президент спочатку Чехословацької, а з 1993 – Чеської Республіки, один з головних керівників «оксамитової революції» 1989, драматург, письменник, філософ; Вацлав Клаус (р. 1941) – політик, економіст, з перших днів «оксамитової революції» провідний представник громадського руху Громадянський форум, в 1991-2002 голова Громадянської демократичної партії, один з авторів чеської реформи, в 1992-97 – голова уряду, в 1998 – червні 2002 – голова палати депутатів парламенту, з лютого 2003 – президент Чеської Республіки.

У Конституції Ч. законодавчо закріплена політична система демократичного громадянського суспільства, яка базується на вільному і добровільному створенні і конкуренції політичних партій і громадських рухів, які поважають основоположні демократичні принципи і заперечують насильство як засіб досягнення своїх цілей.

У соціалістичній Чехословаччині в умовах практично однопартійної системи діяла монополія Комуністичної партії Чехословаччини, чисельність якої становила 1,7 млн ??чол., Комуністом був кожен сьомий громадянин країни старше 18 років.

В Ч. йде процес формування багатопартійної політичної системи. На основі закону «Про об’єднання у політичні партії та політичні рухи» (1991) Міністерством внутрішніх справ Чеської Республіки зареєстровано 40 діючих партій і 25 громадських рухів (у 20 партій і 10 громадських об’єднань призупинено діяльність, суд прийняв рішення про розпуск або ліквідації). Крім цього діє безліч громадянських об’єднань, що функціонують на заявної основі. За результатами останніх парламентських виборів, що відбулися в 2002, в парламенті представлені: Чеська соціал-демократична партія, Громадянська демократична партія, Комуністична партія Ч. і Моравії, Християнсько-демократична унія – Чехословацька народна партія, Унія Свободи – Демократична унія.

Опитування громадської думки показують, що найбільш високим кредитом довіри населення користуються громадські організації, що займаються захистом прав людини, екологічні ініціативи, церковні організації. Різко знизилося участь населення у найбільш масовій при соціалізмі громадської організації – профспілки, в яких було організовано 6,5 млн чол. Якщо в 1990 в профспілках складалося 62% осіб старше 15 років, то в 2000 – 14%.

Провідні організації ділових кіл: Господарська палата – торгово-промислова палата, заснована для підтримки підприємництва; Союз промисловості і транспорту – незалежна добровільна організація, що об’єднує 30 професійно-галузевих спілок; Змішана торгова палата «Схід», діяльність якої спрямована на розширення економічних відносин між підприємницькими суб’єктами Чеської Республіки та країн СНД.

Основний пріоритет сучасної економічної та зовнішньої політики Ч. – інтеграція в економічні та військово-політичні структури ЄС. У 1999 Чеська Республіка була офіційно прийнята в НАТО. Національна оборонна стратегія спрямована на забезпечення національної безпеки та виконання зобов’язань в рамках міжнародних структур колективної безпеки. В результаті військової реформи передбачається до 2007 перейти на професійну армію, чисельність якої буде скорочена з 64 тис. До 34-36 тис. Професійних військових і 10 тис. Цивільних осіб. Військовий обов’язок буде збережена у вигляді короткого курсу військової підготовки (нині обов’язкова військова повинність – 12 місяців).

Ч. має дипломатичні відносини з РФ (встановлені з СРСР в 1934).

Посилання на основну публікацію