Демографічна характеристика та національний склад населення Харківщини

Кількість і густота населення, її територіальні відмінності

Харківська область — одна з найбільш населених областей України. Станом на 1 січня 2010 р. в області проживає 2 млн 769,1 тис. осіб. Населення Харківщини складає 6% від усього населення України. За чисельністю населення Харківщина поступається лише сусіднім Донецькій (4466,7 тис) І Дніпропетровській (3355,5 тис.) областям, а також Київській разом з Києвом (4506,9 тис.). Кількість населення інших сусідніх регіонів — Полтавщини, Сумщини, Бєлгородської області Росії — значно менша (відповідно 1499,6, 1172,3 і 1530,1 тис. осіб).

На Харківщині (як і в цілому в Україні) триває процес депопуляції. За період між переписами 1989 та 2001 pp. населення Харківщини скоротилося з 3197 тис. до 2914 тис. осіб (на 283 тис., або 9 %).

За цей самий період населення сусідньої Бєлгородської області зросло на 133,3 тис. осіб, або 9,7 %.

Цe треба знати

Перепис населення — єдиний процес збирання, узагальнення, оцінювання, аналізу й публікації демографічних, економічних і соціальних даних, які відносяться за станом на певний час до всіх осіб у країні або її частині. Має на меті одержання даних про чисельність, склад і розміщення населення, які необхідні для організації економічного життя країни та наукового вивчення населення.

За густотою населення наш край (95 осіб на км2) перевищує передню по країні (76 осіб на км3).

Розміщується населення нерівномірно. Найщільніше заселені місто Харків і приміська зона. Досить високою густотою заселення відзначається також північно-західна (лісостепова) частина області.

Де цікаво

Раніше найбільш заселеними були північно-західні землі Харківщини. На це є історичні та природні причини. Більшість сільського населення на землі нашого краю прийшла з Наддніпрянщини, із заходу або північного-заходу. Природні умови тут мало чим відрізнялась від таких на Сумщині чи Полтавщині. Багато які з переселенців залишилися жити саме в цих районах Харківщини.

Густота населення південних і східних (степових) районів не перевищує 25 осіб на кмг, а густота населення Сахновщинського та Барвінківського районів менше 15 осіб на км2.

Природний рух населення області

Чисельність населення Харківської області зменшується через від’ємний природний приріст (-5,5%). У сільській місцевості процес скорочення населення розпочався ще з 1959 p. у зв’язку з посиленням міграційних процесів в місті. З 1991 р. скорочується й міське населення через падіння народжуваності та скорочення тривалості життя населення. На сьогодні народжуваність становить 9,8 %, а смертність — 15,3 %.

Це цікаво

У 1999 та 2001 pp. народжуваність становила лише 6,7 %, що майже вдвічі менше, ніж у 1989 р. У 2000 р, зареєстровано найнижчий показник природного приросту -9,6 % (народжуваність 6,8 %, а смертність — 16,4 %о, тобто смертність перевищувала народжуваність у 2,4 рази!)

Зниження рівня народжуваності пов’язане з переходом до слропенського типу шлюбних стосунків: зростає вік одруження серед жінок (скорочується загальний час для можливого народження дітей), збільшується частка жінок, що перебувають поза шлюбом, а також кількість розлучень і неповних сімей.

Однією з важливих причин зменшення народжуваності на Харківщині (як і в цілому в Україні) є висока економічна активність жінок на виробництві за умов того, що і вдома жінка зайнята хатнім господарством, забезпеченням сім’ї харчуванням. Відокремлення молодих родин від батьківських також дещо збільшує навантаження на жінку, що працює. Усе це послаблює наміри серед молодих людей щодо народження дітей.

Це цікаво

Сумарний коефіцієнт народжуваності на одну жінку становить 1,3 дитини, тоді як для простого відтворення (заміщення поколінь) необхідно 2,3.

Зростання смертності також пов’язано із соціально-економічними чинниками. На показник смертності впливають рівень життя, забезпечення населення якісними продуктами харчування, стан природного середовища та якість медичного обслуговування населення. Важливе значення має санітарна культура населення. Старіння населення краю також сприяє підвищенню показників смертності. У всіх вікових групах смертність чоловіків вища за смертність серед жінок.

Природне скорочення населення спостерігається в Харкові, у всіх районах області та містах обласного підпорядкування. Особливо гостра демографічна ситуація склалася в сільській місцевості.

Процеси депопуляції потребують запровадження ефективної демографічної політики підтримання сім’ї як на державному рівні, так і органами місцевого самоврядування.

Це треба знати

Демографічна політика — система адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, за допомогою яких держава впливає на природний рух населення (перш за все, на народжуваність) у бажаному напрямку.

Насамперед потрібно надати соціальні гарантії молодим сім’ям, збільшити державну допомогу на утримання дітей, здійснювати заходи, спрямовані на допомогу багатодітним сім’ям, підтримувати високий статус сім’ї в суспільстві.

Механічний рух (міграції) населення

На чисельність населення та його динаміку певний вплив здійснюють міграційній процеси. Населення краю характеризується міграційною рухли вістю, бо майже всіх жителів можна вважати або прийшлими, або нащадками давніх переселенців, які колонізували цей край. Сучасне динамічне життя характеризується активністю людей у пошуках більш комфортних і сприятливих для самореалізації умов проживання.

Переміщення населення наприкінці XX — початку XXI ст. має свої особливості. Після міграційного притоку початку 90-х pp., зумовленого частково поверненням в Україну її уродженців, а також людей з «гарячих точок» країн СНД, з 1993 по 2000 р. сальдо міграцій мало від’ємне значення (а в міграціях за межі України баланс на користь еміграції зберігався до 2004 р). В останні роки сальдо міграцій на Харківщині має позитивне значення: у 2009 р. — 0,7 %, у тому числі між областями України — 0,5 % і за межі України — 0,2 %.

Основними напрямками зовнішньої еміграції традиційно залишається:

  • Росія (Москва та Московська область, сусідні Бєлгородська та Воронезька області, Західний Сибір та інші регіони);
  • Ізраїль;
  • Канада;
  • Німеччина;
  • інші країни Європейського Союзу.

Щороку країну залишають близько 2000 харків’ян.

Важливим елементом міграційного руху серед населення краю є переїзд молоді на навчання та роботу за фахом у країни з вищим рівнем розвитку освіти й науки. Часто причиною міграції є переїзд за родинними обставинами до Росії, Ізраїль, Німеччину тощо. У 1990-ті pp. значна кількість етнічних євреїв і німців повернулася на історичну батьківщину.

Залишається поширеним заробітчанство — тимчасова чи сезонна трудова міграція. Міжобласна міграція для Харківщини має позитивне сальдо і в XXI ст. (як це відбувалося від самого початку її заселення). Основними чинниками, що «притягують» міграційні потоки до нашого краю, залишаються: наявність великої кількості навчальних закладів, що готують кваліфіковані кадри для різних сфер економіки, розвиток промислової, транспортної та соціальної інфраструктури, вдале розташування краю на перетині торговельних шляхів. Окрему сторінку міжрегіональних міграцій складає утворення селища Вільча для переселенців із Чорнобильської зони.

У межах Харківської області також існують стійкі міграційні потоки, що охоплюють більше 25 000 населення. В основному це трудова, освітня, шлюбна міграція людей молодших вікових іруп. Найхарактернішими напрямками внутрішньої обласної міграції є міграція типу «село — місто». Вона була традиційною протягом XX ст.: спочатку зростала, досягла піку в його другій половині, а наприкінці зменшилась у два рази і зараз поступово вичерпує свої потенційні можливості. Особливим видом є маятникова міграція — щоденні поїздки на роботу або навчання з передмістя до Харкова. На початку 90-х pp. XX ст. на роботу в Харків щоденно доїжджало понад 150 тис. осіб (І).

Статево-віковий склад населення. Сімейний стан

На Харківщині, як і в цілому в Україні, спостерігається процес старіння населейня. Середній вік досяг 40 років, а в Краснокутському, Вогодухівському та Валківському районах вік населення ще більший. Частка людей старішого за працездатний вік досягла майже 25 % усього населення. Погіршує ситуацію зменшення частки дітей у віковій структурі населення до 16 %. Ці дані свідчать про те, що старіння населення відбуватиметься і в подальшому.

Середня тривалість життя в області становить 69,2 роки.

При цьому тривалість життя:

  • чоловіків — 63,8 роки;
  • жінок — 74,6 роки.

Таку різницю в тривалості життя чоловіків і жінок фахівці пояснюють перш за все шкідливими звичками, притаманними саме чоловічому населенню.

Це цікаво

За першим переписом населення в 1897 p., кількість чоловіків перевищувала кількість жінок, але й тоді жінки жили довше за чоловіків.

Співвідношення чоловічого й жіночого населення в цілому складається на користь жінок (45,9% і 55,1% відповідно). Хоча хлопчиків народжується більше, за смертністю в усіх вікових групах переважає смертність чоловічого населення. Тому співвідношення чоловіків і жінок вирівнюється вже у віці 30 років і в старших вікових групах переважають жінки. А співвідношення чоловіків і жінок у непрацездатному віці становить 1 : 2 (!).

До найважливіших соціально-демографічних чинників, що впливають на чисельність населення, відносять шлюби й розлучення. У сім’ях проживає 87 % населення. 8 % членів сімей проживає окремо, а 5% населення не мають сімей.

Переважна більшість росіян проживає в містах (86 %). Історично склалося так, що в міста Харківщини як центри промисловості й торгівлі з другої половини XIX ст. і протягом усього XX ст. масово прибували переселенці як з російського Нечорнозем’я, так і з сусідніх Курщини, Орловщини, Воронєжщини тощо. Російський етнос має великий вплив на розвиток господарства та культури нашого краю.

Серед інших національних меншин найчисленніші:

  • білоруси;
  • євреї;
  • вірмени;
  • азербайджанці;
  • грузини;
  • татари та ін.

Частка білоруського населення в етнічному складі населення області становить 0,5 % — це менше 15 тис. осіб. На відміну від деяких інших регіонів України, на Харківщині білоруси не виявили себе як окремий етнічний компонент (% білорусів спілкуються російською мовою).

Важливе місце в етнічній палітрі Слобожанщини здавна займає єврейський етнос. Та ще з часів Другої світової війни частка єврейського населення постійно зменшується. У період між переписами 1989 та 2001 pp. кількість євреїв зменшилась з 48,9 до 11,6 тис. (0,4 % населення області). Сьогодні більшість осіб єврейської національності проживають у місті Харкові, де їх частка не перевищує 1 %.

Чисельність інших національних меншин на Харківщині від різняється від інших регіонів України. Значної ваги у формуванні етнічної структури населення Харківщини мають вірмени, азербайджанці, грузини, а також татари.

Представники інших національних меншин — молдавани, цигани, поляки, німці, болгари, греки — на Харківщині представлені громадами чисельністю 1000-2500 осіб.

Зростання процесів глобалізації в соціально-економічному житті призводить до того, що на території нашого краю з’являються нові расові та етнічні групи, як приклад:

  • нігерійці з Африки;
  • афганці із Середнього Сходу;
  • араби з Близького Сходу;
  • в’єтнамці з Південно-Східної Азії;
  • китайці та корейці зі Східної Азії тощо.

Харківщина, як і інші області України, має своє етнічне обличчя, особливість якого полягає в органічному поєднанні суто регіонального, слобожанського, і загальноукраїнського. Етнічна культура Слобожанщини перехідна від Лівобережжя до степової південної культури, а також (особливо на сході) позначена російськими впливами. Це дає підстави стверджувати про формування етнографічної групи українців — слобожани.

Посилання на основну публікацію