Демографічна політика – цілеспрямована дія держави на демографічні процеси з метою їх оптимізації (поліпшення).
Проблеми народонаселення не можуть бути вирішені без урахування економічних, загальносоціальних і екологічних питань. Тому демографічна політика – це частина загальної соціально-економічної та екологічної політики держави.
У країнах з традиційним типом відтворення (Китай) вона спрямована, як правило, на зниження народжуваності, а в країнах з сучасним відтворенням – на підвищення.
Демографічна політика в області підвищення народжуваності включає:
- формування системи цінностей, орієнтованих на склад сім’ї з двох і більше дітей;
- підвищення матеріального добробуту, рівня і якості життя сім’ї;
- створення соціально-економічних умов розвитку сім’ї. Велика роль відводиться освіті, яке формує культуру і сімейні цінності.
У демографічній політиці основна роль відводиться заходам щодо стимулювання народжуваності і зниження смертності. Саме на це спрямовані: матеріальні стимули дітонародження, так званий материнський капітал; допомоги по догляду за дитиною; родові сертифікати; підтримка прийомних батьків за усиновлення або удочеріння дітей.
Одночасно передбачається загальний соціально-економічне зростання, в тому числі створення нових робочих місць, доходів населення, забезпеченості його житлом, будівництво дошкільних установ, розвиток медичного обслуговування, тобто підвищення якості життя.
Велика увага приділяється плануванню сім’ї, визначення віку вступу в шлюб. Старіння населення вимагає розширення служб соціального захисту і допомоги літнім людям.
Демографічна політика спрямована на поліпшення демографічної ситуації. У країнах з сучасним типом відтворення населення вона передбачає збільшення народжуваності та середньої тривалості життя населення, підвищення ролі сімейних цінностей.