Данія в першій половині 20-го століття

У 1901 році Ригсдаг отримав право участі у формуванні уряду і контролю над його діяльністю. У 1915 році була прийнята нова редакція конституції, яка підтвердила принцип парламентаризму, розширила список прав і свобод датських громадян (зокрема, наділила виборчим правом жінок і скасувала майновий ценз на виборах).

Погіршення міжнародної обстановки в 1930-і роки поставило на порядок денний питання про можливість і необхідність відходу від проголошеного Данією в 1914 році (на практиці підтримує після 1864 роки) нейтралізма і підключення до систем колективної безпеки. Найбільш ймовірними партнерами на даному напрямку для Данії ставали скандинавські держави і Фінляндія, однак переговорний процес зайшов у глухий кут через позицію влади Данії (підтриманої Норвегією). Копенгагенська декларація 1938 року говорила про намір північних країн дотримуватися колективний нейтралітет в ході збройних конфліктів, остаточно закріпила перемогу концепції співпраці у забезпеченні нейтралітету, а не в сфері оборони. Надалі на радянсько-фінської війни вирушило близько 1 000 датських добровольців, однак вони не встигли взяти участі в бойових діях.

Зберігши нейтралітет у Першій світовій війні, Данія не зуміла зробити цього перед обличчям гітлерівської агресії. У цих умовах датської правлячою елітою був зроблений максимально прагматичний для невеликої країни вибір: відмовившись від скільки б то не було помітного опору при вторгненні противника, Данія втримала контроль над своїми внутрішніми справами, зберігши королівську владу за згодою окупантів. Місцеві колаборанти не користувалися впливом, і монархія продовжувала забезпечувати стабільність аж до 1943 року, коли через погіршення обстановки на фронтах і пожвавлення датського Опору німці посилили режим на зайнятих територіях і взяли безпосереднє управління Данією в свої руки.

У той час як німецькі війська окупували метрополію, Фарерські острови та Ісландія були зайняті британцями (в Ісландії їх незабаром змінили американці), Гренландія – збройними силами США. У ході визволення країни велика частина території була очищена від нацистів британськими військами, а острів Борнхольм – Червоною Армією. Все це спочатку викликало в Данії побоювання щодо можливості поділу королівства по німецькому сценарієм, проте Радянський Союз не вважав за потрібне загострювати ситуацію і в 1946 році вивів свої війська. Для відновлення економіки було залучено американські засоби в рамках «плану Маршалла».

Посилання на основну публікацію