1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Чорна металургія України

Чорна металургія України

Сьогодні чорна металургія є однією з основних галузей промисловості, яка має експортну орієнтацію.

Основною сировиною чорної металургії є залізна руда. В Україні видобувається приблизно 13% залізної руди світу, причому 90% – у Криворізькому басейні (Дніпропетровська область) – це найпотужніше родовище з високим вмістом заліза – 51-66%. Видобуток ведеться в основному відкритим (кар’єрним) і підземним (шахтним) способами

Тут же руда збагачується (підвищується концентрація заліза) і транспортується не тільки на вітчизняні металургійні заводи і комбінати, а й в Росію, Польщу, Німеччину, Угорщину.

Продовженням Криворізького басейну на півночі є Кременчуцький басейн (Полтавська область). Дещо менший за запасами Білозерський (Запорізька область) і Керченський (Крим) басейни.

Останнім часом розвідані запаси залізної руди у Приазов’ї, в Дніпропетровській, Полтавській, Одеській областях та шельфовій зоні Азовського і Чорного морів.

Для підвищення якості металу в чорній металургії використовують марганець. Він надає твердість сталі, запобігає окисленню заліза при виробництві чавуну.

Великі запаси марганцю розташовані в Запорізькій області – Нікопольське і Велике Токмацьке родовища. Невеликі, але перспективні родовища є у Вінницькій та Івано-Франківській областях. Використовується і нерудна сировина – флюси і вогнетривкі глини.

Флюси (вапняк, глинозем, кварц) додають в руду для очищення гарячого металу та отримання шлаків з певними властивостями. Їх багато в Донецькій і Дніпропетровській областях.

Вогнетривкі глини (каолін, доломіт) використовуються для запобігання від руйнування доменних печей в умовах роботи при дуже високій температурі (1500 ° С). Їх видобувають у Донбасі, Придніпров’ї, Криму.

Для чорної металургії характерні комбінування і концентрація виробництва на великих підприємствах. Якщо на підприємстві організовано виробництво повного циклу – від чавуну до прокату, такі підприємства називаються комбінатами (рис. 10), якщо неповного (чавун або сталь і прокат) – металургійними заводами. Є ще заводи переробної металургії – виробляють сталь з чавуну і металобрухту.

На великих машинобудівних підприємствах є металургійні цехи (мала металургія), вони виробляють метал для власного споживання.

З впровадженням електропечей і конвертерних печей (сьогодні виробляється близько 52% продукції) виникла порошкова металургія. Використовуючи порошки металів, виробляють сплави з різними якостями, які при звичайних умовах призвести неможливо.

Оскільки більшу частину собівартості стали становлять сировину та паливо (на виробництво 1 т сталі витрачається 7 т сировини і палива), то основними факторами розміщення підприємств чорної металургії є сировинною і паливний, важливими – наявність води, електроенергії і споживача. Останнім часом велику роль відіграє екологічний фактор.

В Україні сформувалися три головні району чорної металургії: Донецький, Приазовський, Придніпровський.

Придніпров’я – головний постачальник чорних металів. Тут виробляється 100% марганцевої і 95% залізної руди, 50% чавуну, сталі і прокату, 66% сталевих труб і 83% феросплавів. Сформувалися 4 великих промислових вузла: Дніпровський, Запорізький, Криворізький і Кременчуцький. Вони використовують власну залізну і марганцеву руди, електроенергію, воду Дніпра та привізна паливо з Донбасу.

Великі підприємства розташовані в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Новомосковську, Запоріжжі, Кривому Розі, Кременчуці.

Донецький металургійний район – другий по виробництву металургійної продукції. Працює на власних вугіллі, флюсах і вогнетривких глинах, залізну руду ввозять з Кривого Рогу, марганець – з Нікополя.

Головними центрами є Донецьк, Макіївка, Алчевськ, Єнакієве, Костянтинівка, Харцизьк.

До складу Приазовського району входять металургійні заводи Маріуполя та гірничо-збагачувальний комбінат в Керчі.

Феросплави виробляються в Алчевську, Запоріжжі, Краматорську, Костянтинівці, Нікополі, Стаханові.

Сталеві труби – в Нікополі, Новомосковську, Харцизьку.

ПОДІЛИТИСЯ: