Чеська Республіка після 1993 року

Президентом Чеської Республіки став Вацлав Гавел, чия кандидатура була підтримана парламентською більшістю. Уряд очолив Вацлав Клаус – лідер партії-переможниці на липневих парламентських виборів 1992 ліберально консервативної Громадянської демократичної партії (ГДП). Уряд ГДП на чолі з Клаусом перебував при владі до листопада 1997 року. Після парламентських виборів 1998 року в Чехії протягом 8 років змінювали один одного коаліційні уряди на чолі з соціал-демократами М. Земаном, В. Шпідлою, А. Гроссом і Й. Пароубеком. На парламентських виборах в червні 2006 року перемогу здобула ГДП, яка сформувала після тривалих переговорів коаліційний право-центристський уряд у складі ГДП, християнських демократів і «зелених» на чолі з лідером ГДП Міреком Тополанеком, затверджене парламентом в січні 2007 року.

12 березня 1999 року Чехія стала членом НАТО. Приєднання до ЄС, що стало метою чеських лідерів ще в 1989 році, виявилося більш складним. Для цього уряду Чехії довелося вирішувати ряд завдань, пов’язаних з поліпшенням економічної ситуації і приведенням законодавства країни у відповідність з європейськими нормами. 1 лютого 1995 був підписав Договір про майбутнє приєднання Чехії до ЄС, а 10 листопада 1998 року почалися офіційні переговори про вступ. 1 травня 2004 року Чехія разом з 7 іншими країнами ЦСЄ увійшла до складу ЄС.

Після 1993 року в області внутрішньої і зовнішньої політики Чехія демонструвала високий рівень суспільної консолідації. Принципові розбіжності намітилися в 2007-2009 роках щодо планів розміщення радара, що входить в інфраструктуру третього позиційного району ПРО США. В початку квітня 2008 року держсекретар США Кондоліза Райс і міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг оголосили про домовленість щодо місця розміщення радара в районі міста Брди (65 км на південь від Праги). 21 травня 2008 чеське уряд схвалив угоду про розміщення радара, і 8 липня було підписано відповідну двосторонню угоду. Рішення про розміщення об’єкта ПРО було прийнято урядом, незважаючи на масові демонстрації протесту і відсутність широкої підтримки. У березні 2009 року, напередодні голосування з питання про ПРО в нижній палаті парламенту, угоду про розміщення радара було відкликано Тополанеком (що було пов’язано з рішенням нової адміністрації США відкласти розгортання ПРО в Європі). Все це призвело до того, що уряд Чехії (яка головувала в першій половині 2009 року в ЄС) на чолі з прихильником ПРО Міреком Тополанеком отримав вотум недовіри в парламенті і пішов у відставку.

Посилання на основну публікацію