Бразильське плоскогір’я

На південному сході Бразилії, на узбережжі Атлантичного океану розташований величезний, що лежить у великій міжгірській улоговині місто Сан-Паулу. Ще на схід, за «цукровими головами» – крутими пагорбами, складеними твердими породами, – відомий всьому світу місто Ріо-де-Жанейро (рис. 119). Тут відкривається неповторна панорама колишньої столиці Бразилії – і широка стрічка знаменитого пляжу Копакабана, і чаша одного з найбільших стадіонів світу Маракана, і багаті квартали, і бідняцькі нетрі – фавели, і, може бути, навіть хода веселого бразильського карнавалу.

На північному заході від Ріо-де-Жанейро знаходиться столиця країни – місто Бразиліа. Між Атлантичним побережжям і столицею розташований штат Мінас-Жерайс, який отримав свою назву завдяки багатству корисними копалинами ( «мінас Жерайс» португальською значить «головні шахти»). Дійсно, тут залізорудні і бокситові (боксит – сировина для виробництва алюмінію) кар’єри, наземні споруди шахт з видобутку марганцевих, нікелевих, титанових руд. Столиця Бразиліа з повітря нагадує своїми обрисами гігантський літак. Вона розташована в освоєний, безлюдній місцевості в самому центрі Бразильського плоскогір’я.

На Бразильському плоскогір’ї поширені савани з сухолюбівимі трав’янистими рослинами, кактусами, молочаями. Тут пасуться великі стада великої рогатої худоби (але їх поголів’ю Бразилія на другому місці в світі після Індії). У рідколісся росте знамените залізне дерево (кебрачо) з надзвичайно твердої деревиною. Бразильці називають ці савани «Кампос», що в перекладі з португальської означає «рівнина». На Орінокскій низовини савани називають «льянос» – рівні, але в перекладі з іспанської. Льянос – це високотравні савани з гаями з пальм і акацій. На захід міста Бразиліа, в стороні болівійської кордону, знаходиться край Бразильського плоскогір’я. Крутим уступом він нависає над долинами річок (рис. 121).
На північному заході від столиці знаходиться Амазонія – так називають природну область, яка займає амазонських низовина і прилеглі низькі частини Бразильського і Гвіанського плоскогір’їв. Пологий схил Бразильського плоскогір’я плавно переходить в найбільшу низинну рівнину Землі. Геологічну кордон стародавнього фундаменту і потужного осадового чохла дозволять розглядати, мабуть, тільки космічні знімки.

Посилання на основну публікацію