✅Бразилія – тропічний гігант

За основними кількісними показниками, які характеризують державу, Бразилія відноситься до так званих країн-гігантів. Дійсно, і за розмірами своєї території (8,5 млн км2), і за чисельністю населення (близько 192 млн чоловік) вона займає п’яте місце в світі.

Довжина її сухопутних кордонів – 16 тис., морських – 7 тис. км. По довжині сухопутних кордонів, а також за кількістю країн-сусідів (10) вона поступається лише Китаю та Росії. Це найбільша країна Латинської Америки, і за площею, і за населенням значно перевершує наступні за нею Мексику та Аргентину.

Бразилія займає важливе місце в економіці Латинської Америки, та й усього світу. Її ВВП (1900 млрд дол) складає 2,7% світового і помітно перевищує частку таких країн, як Канада чи Австралія.

Щодо сумарного ВВП Латинської Америки він становить 30%. Не дивно, що Бразилія утворює один з десяти головних центрів світового господарства (рис. 59 в книзі I).

За показником ВВП з розрахунку на душу населення – 9700 дол – вона також перевершує більшість інших країн, що розвиваються.

Ось чому Бразилію, поряд з Китаєм, Індією та Мексикою, зазвичай відносять до ключових країн світу, що розвивається. В економічній літературі її також нерідко називають країною нової індустріалізації.

Серед головних чинників, що сприяли такому піднесенню Бразилії в Латинській Америці і в світі, здебільшого вказують на наявність надзвичайно великого і різноманітного природноресурсного потенціалу, на можливість використання значних резервів дешевої робочої сили, на активне втручання держави в економічне життя. Не можна, однак, не звернути уваги і на те, що в другій половині XX в. економічна політика в Бразилії неодноразово змінювалася.

На початковому етапі індустріалізації, в 1950-і рр.., В країні проводилася політика імпортозаміщення, при якій були введені високі тарифи на закордонні товари. Тоді ж почалася структурна перебудова економіки, темпи зростання якої склали 6-8% на рік.

Після військового перевороту в 1964 р. і встановлення в країні військової диктатури була прийнята зовсім інша модель розвитку, заснована на зміцненні державного сектора, на залученні в країну іноземних капіталів й переведення економіки на шлях експортної орієнтації.

Така політика призвела до ще більшого прискорення темпів економічного зростання (до 10-12% на рік), яке стали називати бразильським економічним дивом, до помітного збільшення економічної потужності, але водночас і до швидкого зростання фінансової заборгованості країнам Заходу

А в 1980-і рр.. темпи економічного зростання різко знизилися, став скорочуватися показник душового ВВП, справа дійшла до економічних криз. Не випадково цей період часу в Бразилії часто називають втраченим десятиліттям.

Що ж до 1990-х рр.., то економіка знову стала зростати швидше, структура її удосконалилася. Одночасно значення державного сектора зменшилася, відбулася лібералізація зовнішньої торгівлі. Наприкінці 1990-х рр.. на бразильській економіці негативно позначилася фінансова криза, що зародилася в Південно-Східній Азії.

Не можна забувати і про те, що за розмірами свого зовнішнього боргу (190 млрд дол) Бразилія займає друге місце в світі після Китаю. Проте в 2002 р. МВФ надав Бразилії величезний кредит (30 млрд дол).

Промисловість Бразилії, на яку припадає 38% її ВВП, багато в чому продовжує визначати «обличчя» цієї країни в світовому господарстві і міжнародному географічному розподілі праці. За загальним обсягом промислового виробництва (більше 2,3% від світового) країна посідає восьме місце у світі, поступаючись тільки «великій сімці» країн Заходу і Китаю.

Донедавна позиції Бразилії були особливо міцні у видобувній промисловості. Справді, країна посідає друге місце в світі з видобутку і перше з експорту залізної руди, третє – з видобутку бокситів, входить в першу п’ятірку країн світу з виробництва олова, по заготівлі деревини. Але в 1990-і рр.. значно зміцнилися позиції Бразилії та в обробній промисловості.

Це відноситься до обробної промисловості «нижніх поверхів», де вона входить до числа перших десяти країн з виробництва чавуну, сталі, алюмінію, цементу. Поряд з цим зростає і її роль в обробній промисловості «верхніх поверхів».

Досить сказати, що Бразилія входить у першу п’ятірку країн світу з виробництва морських суден, тракторів, телевізорів, бавовняних тканин, в першу десятку з виробництва автомобілів, металообробних верстатів, а також електроенергії.

Особливо швидко розвивається останнім часом автомобільна промисловість Бразилії, в якій безпосередньо зайняті 100 тис. осіб, а разом із суміжними підгалузями – 300 тис. до 1998 р., коли відзначалося 40-річчя її автомобілебудування, Бразилія вже увійшла до числа перших десяти автомобілебудівних країн світу.

У 2005 р. в країні було вироблено 2,5 млн автомобілів і за цим показником вона посіла дев’яте місце у світі – попереду Великобританії, Італії. Всі дані говорять про те, що це зростання триватиме. Додамо, що частка легкових автомобілів у загальному виробництві становить 4/5, причому майже всі вони призначаються для внутрішнього ринку.

А бразильські автобуси складають основну частину автобусного парку країн Латинської Америки. Треба, однак, уявляти, що успіхами автомобілебудування Бразилія зобов’язана перш за все залученню в країну провідних корпорацій західного світу, які вже вклали в цю галузь її господарства близько 20 млрд дол.

Серед них:

  • «Дженерал Моторс».
  • «Форд».
  • «Даймлер-Крайслер».
  • «Фольксваген».
  • «ФІАТ».
  • «Рено».
  • «БМВ».
  • «Тойота».

Можна також відзначити успіхи Бразилії в галузі літакобудування (25 моделей), виробництва обчислювальної та комунікаційної техніки, синтетичної хімії. Нарощується потужність АЕС Ангра, розташованої в районі Ріо-де-Жанейро.

І це не кажучи вже про те, що саме в Бразилії, на прикордонному з Парагваєм відрізку р. Парана, побудована до недавнього часу найбільша в світі ГЕС Ітайпу потужністю 12,6 млн кВт (рис. 240). Ведуться роботи зі збільшення її потужності до 14 млн кВт.

Частка сільського господарства у ВВП країни скромніше (8%), але проте воно забезпечує більш 1/3 всієї експортної продукції країни і при цьому задовольняє майже всі її потреби в продуктах харчування.

Бразилія займає перше місце у світі з виробництва кави, цукру, апельсинового соку, входить в першу п’ятірку країн за зборами сої, какао, тютюну, по поголів’ю великої рогатої худоби та свиней. Високого рівня розвитку досягла також її різноманітна харчосмакова промисловість.

Посилання на основну публікацію